Після виходу на пенсію я вже рік займаюся індивідуальним пошиттям одягу для жінок. Для мене це звична справа, адже я все життя пропрацювала швачкою.Я люблю шити, тому займаюся цим із задоволенням. А коли бачиш радість клієнток від отриманого результату, то з’являється відчуття своєї потрібності і корисності в цьому житті.

У мене двоє онуків. Хлопчики вже підросли, але самостійно ще не можуть собою займатися. Невістка постійно відводить і забирає їх у школу і зі школи, водить по різних секціях. У неї на це йде більше половини часу вдень, тому у неї особливо нема можливості зайнятися своїми улюбленими справами.

Нещодавно вона почала натяками мені говорити, що і я могла б взяти участь у вихованні моїх рідних онуків. Це стосувалося того, щоб я відводила і приводила їх, замість неї. А вона поки буде займатися домашнім господарством. Все одно я на пенсії і часу у мене достатньо.

Я і не проти допомагати. Чим я і займаюся у вихідні дні. Але будні дні у мене все розписано по хвилинах. Я повинна встигнути підготувати замовлення до певної стадії, щоб клієнтка могла прийти і здійснити примірку. А так як у мене клієнток багато, то цей процес і займає весь день. Виходить, що я працюю повноцінний робочий день, тільки з різницею, що вдома. А потім мені ще потрібно приготувати і виконати домашню роботу. Її за мене теж ніхто не зробить. Ось і виходить, що я вільна тільки в суботу і неділю.

Але невістка все вважає, що раз я на пенсії, то часу у мене достатньо і на роботу з клієнтами, і на багаторазові походи з онуками по їх секціях. Людина не може зрозуміти, що підготовка замовлення та шиття займає великий період часу. А якщо я буду довго шити, то залишуся без підробітку. А на мою пенсію я сильно не розбіжусь. Навіть самого елементарного і того не зможу собі дозволити.

Але вона не вгамовується. Почала сина намовляти, щоб він почав на мене тиснути. Мовляв, я ж в першу чергу бабуся, а потім вже все інше. На цьому грунті у мене з ним назріває конфлікт. Він теж не вірить, що я цілими днями займаюсь замовленнями. Зате додаткову копійку від мене беруть з величезним бажанням. Тільки ось зрозуміти мене не вважають за потрібне.

Я продовжую наполягати на своєму. Я вважаю, що дітей народжують для себе, а не для бабусь і дідусів. Тим більше що невістка не працює. Чому в такому разі, я повинна на шкоду собі задовольняти її потреби у вільному часі ?! Я ніколи ні на кого не розраховувала, тому і зараз сама займаюся підробітком і ні від кого нічого не чекаю.

Перестала виділяти дітям гроші. Так вони відразу це помітили. На їх питання чому, я відповіла, що якщо мені доведеться кинути підробіток, то і моєї пенсії мені буде недостатньо для нормального існування. А якщо справи підуть таким чином, то я буду змушена просити додаткові кошти у них. Сподіваюся, що мій натяк теж прийнятий до уваги і підлягає обмірковуванню. А сама поки продовжую підробляти.

Цікаво, чи зрозуміє невістка, що я хотіла цим сказати? Або знову переверне все на свою сторону?