Пишу і відчай накриває мене хвилею. Можливо, ви мене вважаєте вижилою з розуму старомодною старою, але мене це дійсно хвилює.

У моєму житті все було по порядку: школа, технікум, заміжжя і народження трьох прекрасних синів. У двох старших уже є свої діти і ми з чоловіком з чистою совістю виконуємо роль дбайливих бабусі і дідуся. Але наш молодший син … Минулого місяця йому виповнилося тридцять два, а у нього досі толком і серйозних відносин не було. Ну, дівчата-то у нього були, але знайомити з нами він їх не хотів.

Ви можете подумати, що у нього є якісь жахливі недоліки, але це не так. Як будь-яка мати, я вважаю свого сина красенем, але він дійсно і високий і стрункий, шкідливих звичок не має. Я завжди стежу, щоб все його речі були чисті і випрасувані, перед роботою завжди покладу в кишеню чисту носову хустинку. З друзями він не загулює, після роботи зазвичай відразу додому, закриється в кімнаті і клацає щось на комп’ютері. Дуже допомагає по дому нам з батьком: сходити за покупками, полагодити що-небудь він завжди радий. Але йому тридцять два роки, а він все ще не одружений. Брати в його віці вже з первістками були.

Ну, до тридцяти я ще спокійно на це дивилася, молодий, порядний, може сором’язливий, а зараз вже страшно стає. Ми з чоловіком у віці вже, а син все не поспішає невістку в будинок вести. На тому тижні я поділилася з подругою своїми переживаннями і вона запропонувала познайомити мого сина зі своєю онукою. Я так зраділа: дівчинка хороша, в минулому році закінчила педагогічний університет. А коли вона прийшла до нас в гості, ми з чоловіком зовсім прийшли в захват: і струнка, і симпатична. Я вже прямо бачила її в ролі невістки. От би допомога мені була. Але все обернулося інакше.

Син і слухати нічого не захотів. Замкнувся у себе в кімнаті, а як дівчинка пішла, так і зовсім ніби зійшов з розуму. Вибіг, почав кричати, що він сам здатний знайти наречену і, що в найближчі п’ять років зовсім не збирається одружуватися. Батюшки, які ж п’ять років, якщо синові вже тридцять два?!

Вчора намагалася з ним поговорити про нашу нову сусідку, молода дівчина, гарна, але син знову розсердився і сказав, що якщо я знову спробую його з кимось познайомити, то він піде з дому. Я просто у відчаї, може я дійсно старомодна і щось не розумію? Чому два моїх сина одружилися і давно живуть щасливим подружнім життям, а молодший розмінявши четвертий десяток зовсім не поспішає влаштувати особисте життя?

Чоловік підтримує сина, а я боюся тепер йому щось і сказати, раптом він дійсно піде з дому і ми з чоловіком на старості років залишимося зовсім одні? Може хтось більш молодий мені підкаже, чому так відбувається? Може в силу свого віку, я щось не розумію?