У подруги прекрасний чоловік, а вона від нього гуляє. Ну чого їй не вистачає? Шкода мужика, може пора відкрити йому очі?

У мене є хороша подруга. Ми з нею дружимо з самого дитинства. Наші доріжки розійшлися тільки після університету. Вона вдало вийшла заміж і почала насолоджуватися життям, а я працювати і заміж поки не вийшла. Бачилися ми дуже рідко, в основному зідзвонювалися кілька разів на місяць. На свята вона завжди запрошувала мене до себе в гості і ми втрьох відзначали.

Чоловік подруги жодного разу не висловив свого невдоволення чи неприязні при мені. Він завжди райдужно мене зустрічав і дозволяв нам поговорити наодинці. Особисто я таких чоловіків у своєму житті не зустрічала. Подрузі дуже пощастило з ним. Скільки разів ми з нею зустрічалися, стільки раз я їй про це говорила. В душі я була дуже за неї рада.

В одну з останніх зустрічей ми добре розслабилися під вино і подруга мені проговорилася, що у неї є ще один чоловік, з яким вона любить проводити час в ліжку. Для життя він не годиться, тому що грошей зайвих немає, а ось для тіла саме те, що потрібно. Як потім виявилося, цей зв’язок на стороні триває у неї вже кілька років. Мені спочатку стало не по собі. Я завжди вважала, що подрузі дуже пощастило в житті. Поруч забезпечений чоловік, який її любить і оберігає від будь-яких проблем. Мені здавалося, що при такому становищі справ жінці більше нічого не потрібно на стороні. Ну чого ще хотіти, коли твій будинок – повна чаша ?!

Але виходить, що коли отримуєш все і відразу, то це не бережеш. Звичайно, вона ж ні дня в своєму житті не пропрацювала, відразу вийшла заміж і почала займатися тільки собою. Я намагалася з нею поговорити, але вона навіть слухати мене не стала. Сказала, що я просто їй заздрю, адже у неї двоє чоловіків, які її люблять, а у мене жодного. Ось я і бішусь від цього.

Після таких слів мені стало просто не по собі. Виходить, що моя найкраща подруга перетворилася в звичайну ляльку, яка ставить свої розваги вище людських відносин. Такого я від неї точно не очікувала. Після цієї розмови я перестала з нею спілкуватися. Вона ще кілька разів мені дзвонила і намагалася все обговорити, але мені така напівдружба не потрібна. Я не можу дружити з людиною, яка вважає мене нижчою за себе тільки тому, що у мене немає забезпеченого чоловіка і що я проти зради і підлості.

Я довго не могла змиритися з тим, що втратила подругу таким мерзенним чином. Але що сталося, те сталося. Від мене в цій ситуації нічого не залежить, а значить, мені потрібно просто поміняти своє ставлення до неї. Що я і зробила.

Пару днів назад випадково зіткнулася з нею в магазині і була вона не з чоловіком. Від їх люб’язностей мені стало гидко до такої міри, що я розвернулася і пішла з магазину, так і не купивши те, по що прийшла. На душі досі неприємний осад.

Мені дуже шкода, що такий мужчина, як її чоловік, полюбив таку жінку. Він сліпо їй вірить, а вона цією довірою розкидається направо і наліво. Ну, ось чого їй не вистачає в житті ?! Навіщо вона все перекреслює своїми зрадами ?! Адже рано чи пізно, але чоловік-то дізнається все і тоді не думаю, що його любов буде вище всього цього. А може мені ж і відкрити йому очі ?!