Я не потрібна рідній дочці…

Моїй дочці 30 років, живемо вже 10 років в різних містах. Коли вона вийшла заміж, я поїхала до своєї мами, щоб не заважати молодій сім’ї, хоча її чоловік мені зовсім не подобався, він старший за неї на 8 років.

Я була проти цього шлюбу, намагалася довести дочці, що він їй не пара, але вона й слухати не хотіла, я так і поїхала, але квартиру залишила за собою, щоб в разі розлучення Каті не залишитися без житла, не довіряла я зятю, та й зараз не довіряю. Бачимося з дочкою раз на рік, іноді я приїжджаю, але частіше вона, щоб побачитися і з бабусею, якій вже 85 років.За цей час сваримося кілька разів на день, вона завжди всім незадоволена і ніколи не вислухає, одразу починає кричати, що я втручаюся в її життя.

Коли народився внук, ми з нею посварилися через те, що вона його назвала так, як хотів чоловік, ні з ким не порадившись. Коли я їй телефоную, вона не завжди бере трубку, і я розумію, що вона не хоче говорити зі мною, так як вдома не одна і не хоче засмучувати чоловіка, який мене, м’яко кажучи, не любить і завжди говорить, що я тільки тому і дзвоню, щоб сказати дочці, який він поганий. Нещодавно я дізналася випадково, що зі свекрухою Катя останнім часом теж не спілкується, швидше за все, теж не подобається, коли вона робить зауваження. Для неї тільки правильно те, що сказав чоловік.

Онуку вже 11 років і дочка сказала, що знову вагітна, так як чоловік хоче дочку. У неї прекрасна робота і не розумію, навіщо їй знову сидіти в декретній відпустці і возитися з маленькою дитиною. Коли я їй про це сказала, Катя сильно образилася і сказала, щоб я більше не приїжджала і не дзвонила, що я вже набридла зі своїми моралями.

Мені дуже прикро, я все для неї робила, все їй віддала і ось отримала таку подяку. Я своїй мамі ніколи і ні в чому не перечила, все кинула і приїхала за нею доглядати, але боюся, що у мене старість буде зовсім інша, якщо вже зараз я не потрібна рідній дочці.