Чоловік гроші додому приносить! Що тобі ще потрібно?

З дитинства моя дочка мріяла вийти за багатого чоловіка, щоб ніколи не турбуватись про гроші.

Так, дісталося їй у дитинстві – татко її все пропивав, а потім вже і до ігор пристрастився, трохи нас разом з квартирою не продав, добре, що я встигла розлучитися.Так у мене чоловік десь і пропав, може вмер, може десь по тюрмах, не знаю, але борги я за нього довго віддавала. Був такий час, коли не колектори приходили, а «братки», спробуй не віддай! Загалом, жили в злиднях, але хоч квартиру зберегли.

Ось тому у моєї доньки і з’явилося таке бажання – бути багатою і відразу ж! Причому вона добре вчилася, отримала освіту медсестри, тому вона не просто якась там приспособленка. Знайшла все ж собі нареченого: побачила оголошення, де жінці треба було приходити і ставити уколи і крапельниці на дому, стала заходити, там з її онуком і познайомилася. Бабуся така, трохи за 60 років, дама забезпечена, з бізнесом, який вона разом з квартирою потім передала онукові, але дуже була хвора на той момент, довго не прожила – хвороба була невиліковна. Молоді одружилися, стали жити на квартирі зятя. Він молодий, красивий, батьків у нього немає. Доньці зараз 29 років, а йому 32.

Сам зять бізнес не очолює, цим займається його досвідчений дядько, який до цих пір, незважаючи на всі кризи, тримає справу на плаву. Він сам багато працює і вимагає від свого племінника повної викладки. Бізнес серйозний (логістика та вантажоперевезення), постійні роз’їзди, відрядження, затримка на роботі, нервування. Спочатку дочку мою все влаштовувало: вона полегшено зітхнула від того, що не треба рахувати копійки і їй навіть працювати не треба було. Вона нарешті могла вільно піти в магазин, купити собі якесь плаття і туфлі, не замислюючись про те, що треба якось до зарплати доживати, і мені подарунки дарувала.

А потім дочка завагітніла. Чоловік запропонував їй здати на права, тому що задумав подарувати на народження дитини їй автомобіль. Я була проти – зайвий стрес, але дочка якось легко пройшла навчання, народила дочку і отримала від чоловіка червоний «Ніссан». Правда, для цього довелося взяти кредит, але все ж, тим більше зять його виплатив швидко. Але тут у дочки почалися капризи: «Що мені від цього подарунка, куди я з маленькою донькою їздити буду, сиджу як в золотій клітці, чоловік з ранку до ночі на роботі, дочку не бачить». І ниє, і ниє! Але чомусь коли вдруге завагітніла, зраділа, хлопчика народила. Різниця у дітей 3,5 року.

Я думала, що зараз у дочки не буде часу нити, але не тут-то було! Вона засмикала чоловіка, надзвонюючи йому на роботу, щоб він частіше приїжджав, тому що діти його не бачать і вона сумує. Вона мені постійно скаржилася на смуток-тугу. Коли онукові було 2 роки, я взяла дітей і благала зятя взяти відпустку і відпочити з дружиною на морі, щоб стати ближче. Він так і зробив, але через 5 днів йому зателефонував дядько, на роботі ПП і аврал, потрібно терміново приїхати. Зять залишив відпочивати мою дочку, а сам терміново полетів на роботу. Мабуть, це було у неї останньою краплею терпіння, вона почала замислюватися про розлучення.

Приїхала до мене зі сльозами забирати дітей, сказала, що сім’я руйнується через постійну зайнятість чоловіка. Вона дала чоловікові ще один шанс: домовлятися з дядьком, щоб він дав племіннику побільше вихідних або щоб вечори були вільні. Вона зла на цього дядька, що він має такий вплив. Я дочці пояснюю, що її чоловік поки тільки набирається досвіду, щоб потім усім цим керувати самостійно, а для цього орати й орати треба. Що їй ще треба: чоловік не п’є, гроші в будинок приносить, повністю сім’ю забезпечує. В чому проблема? Але для неї тепер важливіше не бізнес чоловіка, а те, що в родині немає спілкування батька з дітьми, немає спільнихсвят, немає зближення. Але сама ж хотіла такого чоловіка!

Зараз у дочки з чоловіком все складно. Вона вже не лякає свого чоловіка, а безпосередньо готується до розлучення. Попередила мене, що скоро переїде, шукає роботу, ну і про аліменти подбала: збирає на все документи. Зять незрозуміло як на це реагує: йому б прийти і впасти на ліжко від утоми, не до з’ясувань відносин. Дочка каже: «Якщо я піду, він навіть цього не помітить». Можливо, але я вважаю її божевільною. Вона що – після роботи вільніше стане? Треба буде бігати з дитсадка на роботу і назад і жити зовсім без чоловіка. Зараз у неї мрія – знайти простого хлопця, який працює по 8 годин на день і не загинається на своєму бізнесі. Але хто її візьме з двома дітьми і капризами? Не знаю, про що вона думає.