Доньці  Олени Семенівни, Яні, 35 років.  І все в неї добре: чоловік, робота, житло … Діток ось тільки немає! Олена Семенівна не лізла з цим питанням до неї ніколи, поки не побачила, як Яна в гостях у родичів дивилася на  малюка і просто не відходила від нього.

Саме тоді Олена Семенівна підійшла до дочки з питанням, що може, і свого б пора вже народити?

– Мамо, ну як я зараз піду в декрет, ти що? Сергій один нас не прогодує, на його заробіток ми не проживемо, а тому я боюсь народжувати…

Виявляється, Яна теж замислюється про дитину, причому, вже давненько – буквально з самого заміжжя, а це вже вісім років, чималий термін. І чоловік її Не проти малюка, часто говорить про те, як з сином буде грати в футбол, піде в похід, поїде на рибалку. Він, в принципі, і доньці був би радий: навчав би її кататися на роликах і грати в шахи…

Зять Олені Семенівні в цілому подобається. Сергій на пару років старший Яни, добрий, турботливий, безвідмовний, невибагливий в побуті. З лінню, правда, не скажеш, що не зробить, ну а хто ідеальний? Живуть добре, не лаються, Яна для Сергія найкрасивіша і дорога жінка, інших просто не існує.

Гроші, знову ж таки, всі, що заробляє, Сергій приносить додому і віддає дружині. Біда тільки в тому, що його вклад  ну зовсім смішний. Останнім часом зарплата його близько чотирьох тисяч і це ще добре, що є хоч це. До цього зять кілька місяців сидів без роботи взагалі. Причому, роботу, за словами Яни, він активно шукав: розсилав резюме, писав супровідні листи, бігав по співбесідах.

– Не щастить йому з роботою, категорично! – зітхає Олена Семенівна. – Чотири тисячі на руки в нашому місті заробляти молодому чоловікові – це ж кошмар! .. Так і це ще не найгірше місце в його послужному списку, так би мовити. Бували зарплати й менше … У нього вічно проблеми: то обдурять, то чи не доплатять, то компанія розориться, як тільки Сергій прийде туди на роботу. І чому так? Не зрозуміло…

Яна отримує на руки десять тисяч, працює стабільно, без перерв, багато років в одній компанії. Тому на двох їм цілком вистачає. Вони платять комуналку за квартиру, яка, до речі, належить Олені Семенівні, одягаються, змінюють гаджети, навіть примудряються час від часу бюджетно злітати у відпустку кудись в Болгарію.

Якщо ж з їх бюджету забрати зарплату Яни, то прийдеться жити впроголодь, навіть з урахуванням декретних виплат. Адже розраховувати на те, що навіть ця робота у Сергія надовго, з урахуванням попереднього досвіду особливо не доводиться.

– Дочка тут начиталася матеріалів в інтернеті, типу, не знаєш, що робити, якщо чоловік не забезпечує. Скрізь пишуть, що треба стати слабкою жінкою, перестати заробляти, жити на те, що чоловік принесе. Ага … Яна проводила експеримент років зо три тому, Сергій якраз теж без роботи був. Сказала, що зарплату зменшили різко, цукор, яйця і молоко тепер не по кишені, тільки хліб і каша. Ну що, сиділи на каші! Поки Яні самій це не набридло…

Дитину Яна дуже хоче, за її словами. Та й відкладати вже нікуди. Але зважитися на експеримент вдруге дуже  боїться. Адже зараз припинити все через пару місяців, як три роки тому, буде вже неможливо …

– І шукати олігарха теж особливого сенсу немає! – зітхає Яна. – Черга з кавалерів за вікном не стоїть. А кругом подивлюся, яких подруги собі знаходять – так мені таких і даром не треба, навіть багатих. Тирани, невротики, фу …

Не народжувати в ситуації, коли чоловік заробляє нестабільно – правильне рішення, як вважаєте?

Можливо, все це відмовки? Якби хотіла дитину – давно б народила. Заробляють якось жінки в інтернеті, чоловіка саджають в декрет, наймають няню, залучають маму, збирають гроші заздалегідь «на декрет» – зараз існує десятки шляхів і способів для того, хто хоче. Тому нічого нарікати на чоловіка, який мало заробляє – сама винна?