У нас з чоловіком двоє маленьких дітей. Живемо ми разом з його батьками.

Вони всім розповідають, що нібито я не займаюся дітьми, нічого не роблю. Якщо старша дитина дивиться розвиваючі мультики, то вони кажуть, що він у нас дивиться те, що йому не потрібно зовсім. За спиною наговорюють, а в очі посміхаються.

Я проводжу з дітьми весь час, зі старшим займаюся, читаємо, робимо уроки, молодший немовля ще, багато гуляємо на вулиці, буває важко, бо не висипаюся. Діти забирають багато сил і енергії. А доводиться ще нервувати, бо батьки всім розповідають, що я погано займаюся дітьми.

Загалом, доброго нічого не бачать, помічають одні недоліки і постійно ними дорікають і всім розповідають про це. Мені здається, що це більше неприязне приватне ставлення до мене.

Але я не зрозумію чому я така погана, дивлюся на інших дітей, моя дитина навіть краще багато в чому, а мами не переживають, що вони погані. А у мене постійно почуття, що я погана і що всі так вважають.