Я у вихідні хочу відпочивати. А моя дочка мені внука привезла, та ще й образилася…
Нещодавно зустрілася зі своєю доброю знайомою Оленою. У неї чоловік, дочка заміжня і п’ятирічний онук Владик. Посиділи ми з нею, поговорили. І за розмовою вона мені про своє нездужання розповіла, зрозуміло: вже не дівчинка. По лікарях говорить ходжу, та на уколи.Відпрошуюся з роботи і йду в поліклініку. А на роботі взагалі завал, комісія за комісією.
А ту ще дочка на вихідні мені онука привезла. Без попередження, я навіть не очікувала. З самого ранку привезла. Каже, мам нехай Владька у тебе до понеділка побуде, а то нас з Льошею (чоловіком дочки) в гості запросили, хочемо відпочити.
Що я могла сказати на це. Раз вже привезла, залишай. А потім я їй висловила, тому що вже не в перший раз вона привозить мені онука по суботах і неділях: «Доню, а ти не думаєш, що я у вихідні відпочивати хочу, а не з Владиком сидіти. У мене вдома свої справи є. Ми з батьком весь тиждень працюємо і втомлюємося не менш вашого. І взагалі заздалегідь попереджати треба. Ти могла хоча б в четвер або в п’ятницю зателефонувати мені і поцікавитися, чи можу я і чи є у мене вільний час. А чому не відвезли до іншої бабусі, чи та не захотіла з Владиком сидіти? Я розумію, що ви теж хочете відпочивати, але про материне здоров’я іноді дізнаватися треба. Чи ви думаєте, що ми з татом до ста років проживемо і нічого з нами не станеться?»
«Дочка образилася, каже, що мені важко чи що з онуком посидіти. Таке враження, що ти його не любиш, раз так висловлюєшся. А не подзвонила і не попередила, тому що ти на роботі була.Ну що: залишати дитину або шукати когось, щоб з ним посиділи? ».
Кажу: «Ось саме на роботі, а після роботи відпочити хочу. Коротше, залишай Владика і йдіть в гості. І з ким цікаво ти б його на два дні залишила? Тільки наступного разу будь ласка попереджай заздалегідь і питай, чи можу я. »
«Уявляєш, каже Олена, дочка з зятем на мене образилися. А не розуміють одного, що бабусі повинні спілкуватися з онуками із задоволенням. Дарувати їм подарунки і допомагати по БАЖАННЮ. І тільки в крайніх випадках на шкоду собі. Коли це дійсно необхідно. А так бачте їм захотілося відпочити, тримай бабусю онука, живи. Вони дбають про своє задоволення і зручність, а про нас взагалі не думають. »
Вислухавши Олену, я багато в чому з нею згодна. Образи молодих батьків мені зовсім не зрозумілі.Хіба бабусі їм чимось зобов’язані? Бувають такі безвихідні ситуації, коли можна попросити посидіти з дитиною. Саме попросити! А не просто привезти і поставити перед фактом. І при цьому потрібно враховувати стан здоров’я бабусі і її особисту зайнятість.