Як тільки ми купили квартиру біля моря, про нас згадали одразу всі

Ми з чоловіком народились і виросли в Луцьку. Бувши студентами, ми одружились і почали жити в моїх батьків. Ми закінчували навчання і паралельно шукали підробіток.

З’ясувалось, що ми обоє завжди мріяли жити біля моря, а тому вирішили накопичувати гроші на нашу мрію. Влаштувавшись на роботу, ми вдвох працювали три роки понаднормово, економили абсолютно на всьому і нарешті купили квартиру біля моря на курорті.

Ми взяли двокімнатну, щоб місця вистачило нам і нашій майбутній дитині. У квартирі були голі стіни буз меблів та кухні, вона потребувала ремонту, але це нас не зупиняло. Ми переїхали й майже одразу знайшли роботу. З першої зарплати купили матрац, щоб не спати на підлозі. Ремонт планували робити поступово.

Але, як тільки про наш переїзд дізналися друзі, так відразу почалися розмови про те, що вони до нас в гості будуть їздити, щоб відпочити біля моря. Однак, нашого запрошення ніхто не чекав. Спочатку ми жартували, що, мовляв, у нас вже черга з родичів на пару років вперед, що два роки нам ремонтом ще займатися, адже грошей на нього поки немає і ліжка навіть нема за що купити, вони говорили, що і на підлозі поспати готові, а обдерті стіни їх не лякають.

Про нас згадали навіть ті, з ким ми давно не спілкувалися. Почали писати і мені, і чоловікові в соцмережах, постійні дзвінки з питаннями «які у вас плани на літо?» і «чи можна до вас в гості на тиждень?» нас просто дістали. Ну невже люди не розуміють, що ми хочемо спокійного життя у своїй квартирі!?

Раніше до нас в гості ніхто не їздив, а тепер раптом всі кращими друзями нас стали вважати. Відмовляти з одного боку було не зручно, але жити все літо у своїй квартирі, як в готелі, нам дуже не хотілося. Ми повідомили всім, що для друзів можемо допомогти знайти недороге житло, пускаємо тільки близьких родичів і то не більше, ніж на тиждень.

Половина наших «друзів» відразу образилися, стало зрозуміло, що вони заради халяви хотіли з нами спілкуватися. Частина ніби як зрозуміла та увійшла в нашу ситуацію, але дзвінки й повідомлення припинилися, більше нікого не цікавили наші справи та плани.

Цікаво, а як би вчинили ви, живучи біля моря? Пускали б друзів в гості або допомогли б їм знайти житло?