Коли ми дізнались про вагітність моєї дівчини, то відразу розписались. Спочатку жили разом з моїми батьками.

Народився у нас син – Паша. Ми взяли іпотеку, переїхали від батьків. Жили непогано.

Через деякий час дружина знову завагітніла. Наступною народилася у нас донечка – Аня. Діти росли. І все більше ставали не схожими на мене. Взагалі ніяк: ні зовнішністю, ні характером. Та й на дружину теж.Особливо Паша. У нього волосся прямо руде. А у мене і у дружини волосся темне і рудого відтінку немає.

Ось я і подумав перевірити, а чи мої це діти. Так, я розумію, що це низько і підло: за спиною дружини так поступати. Але я повинен був бути впевнений, що виховую своїх дітей.

Здав все, що потрібно для тесту. Чекав два тижні. Мені подзвонили, я поїхав і забрав результати. Слава Богу, обидві дитини мої.

Приїхав додому. Документи сховав подалі, щоб ніхто не знайшов. Але даремно я це зробив, треба було, дурню, відразу порвати їх і викинути. Але я так чомусь не зробив!

І тут через деякий час дружина, звичайно ж, знаходить ці результати. Ох і скандал тоді був. І я її розумію. Вона не змогла мені це пробачити. Ми розлучені. Плачу аліменти дітям. Дружина мене не пробачила, хоч і минуло після цього випадку вже більше п’яти років.

Ось так за свою цікавість я поплатився родиною і своїм щастям. Дружина ніколи мене не пробачить.