Коли твоє кохання зі…смітника….

Того ранку Оксана виносила сміття і помітила між ящиками бомжа. І щодня його там же бачила, він здавалась, жив в ящику від холодильника.

У суботу привезли їй новий кухонний стіл, а старий дівати нікуди (чоловіка немає). «Витягну стіл в під’їзд, закрию двері, покличу бомжа, попрошу нехай винесе на смітник» Так і зробила. Піднявся бомж, схопив стіл в оберемок і виніс! Вона йому суне 20 грн. (Типу на пляшку), а він піднімає очі:

– Можна мені гарячого чаю з шматочком хлібця? Ви не бійтеся, я там на підвіконні посиджу почекаю. Зробила подруга чай і бутерброд з маслом і ковбасою, налила в тарілку гарячого борщу зі сметаною. Винесла, а сама за двері шусть і в вічко дивиться. Поїв бомж, повертається в бік дверей і тихо так:

– Спасибі вам. Бог все бачить! – і пішов…

Так і ходила вона на роботу і підгодовувала бомжа. А одного ранку йде, а його немає і ввечері немає, і на наступний день немає!

«Де ж він? Може в інший двір подався? » Обшукала всі двори – немає. А на серці тривога і все тут … Знайшла вона його в лікарні (світ не без добрих людей). Побитий, голодний, брудний, а як її побачив очі аж засвітилися !!! Життя в них прокинулося!

– А я Вас і не чекав. Тільки сподівався і вірив! Мене Сергій звуть. Вибачте, напевно незручна ситуація. А Вас навіть пригостити нічим не можу, зводити нікуди …

– Дурень ти, Сергій! Пригостити, зводити … Я жити без тебе не можу!

З лікарні забирала його подруга. Йшли вони поруч. Сергій тримав її за руку занадто міцно – раптом це все сон і вона зараз зникне?

Минуло вже 32 роки. Вони літні люди. У них є діти. Свій бізнес. Дві машини, 5-ти кімнатна квартира, дача з басейном. А він все так само міцно тримає її за руку – а раптом вона зникне? ..