Рік тому я познайомилась з дуже хорошим хлопцем. Він був єдиною дитиною в розлучених батьків. Жив на той час з мамою в двокімнатній квартирі, а його батько в однокімнатній.

Після розлучення свекор знову одружився на молодиці – 17 років різниця! Він настільки збожеволів, що стелився перед цією дамою килимком, а вона об нього ноги витирала. В принципі, я сама не бачила, мені розповідали, адже на той момент, коли я була представлена ​​батькові нареченого, він вже був на межі розриву зі своєю жіночкою – застав її в ліжку з якимось хлопцем, причому у себе вдома. Після цього навіть подружнє ліжко викинув! Потім йому багато розповідали, що він давно вже рогатий ходив, просто не хотів нічого помічати.

Свекор дуже переживав, але все одно знайшов в собі сили викинути з дому свою неблаговірну! А до цього будував з нею такі плани – хотів побудувати заміський будинок, переїхати туди жити. Єдине, що віджала з заміжжя ця дама – так це машину. Але все одно, мадам ридала і просила її пробачити: це для чоловіка вона молода, а так їй вже рівно 30 років, не перша свіжість, так і на фігуру повненька. Незрозуміло чому, але свекор не поспішав з нею розлучитися. В принципі, він думав, що нічого не втрачає – ну що вона зробить: квартира була придбана ще до другого одруження, він власник.

Гаразд! Дама притихла, стала навіть ховатися від свекра, на контакт з ним не йшла, ну і він заспокоївся – вона до того хлопця перебігла жити, з яким він її застав, і відносини благополучно закінчилися. А розлучення? Так потім, встигну! Тим паче всякі карантини і пандемії почалися, не до цього. І ось, на початку осені було наше весілля. Поки носилися з підготовкою, ми стали помічати: батьки чоловіка начебто знову стали сходитися, воркують як голубки! Чесно кажучи, нам це дуже сподобалося!

І ось, саме весілля! Свекор бере слово і каже: «Дорогі молодята! Я дарую вам ключі від своєї квартири, можете переїжджати хоч сьогодні! Якщо моя перша і улюблена дружина прийме мене назад до себе, я буду дуже радий! Ну а якщо ні – поїду, але все одно квартира ваша! » І так ключик на піднос поклав і підніс! Звичайно ж, ми були дуже раді, а то планували поки у свекрухи жити, а потім кредит брати. А тут – на тобі! Залишалося тільки оформити документи, але нічого – можна і ремонтом поки зайнятися, чого поспішати ?!

Але поворот подій виявився взагалі несподіваний! У жовтні народила друга дружина свекра і записала дитину на нього! Взагалі ніхто не очікував, що вона може бути вагітною! Ну пропала і пропала, а вона спеціально ховалася! Так як дитина народилася в шлюбі, вона автоматом претендує на частку квартири батька! Свекор в шоці, каже, що це 90% не його дитина, а 10% під сумнівом – в дні розставання він напився жахливо, молодиця до нього приходила, він нічого не пам’ятає, тим більше в такому стані у нього б взагалі нічого не вийшло. А так за термінами дитина точно не його, але закон є закон – дитина народилася в шлюбі!

Тепер молодиця лютує: виганяє нас з дому або вимагає віддати їй частину грошима. Або вона пропонує трішечки доплатити нам і зайняти самій всю площу. На розлучення вона вже подала після пологів, але судитися за частку має право! Звичайно, є шанси – тест ДНК, свідки на суді, які підтвердять, що вона там не проживає, але не факт, що ми виграємо. Ось так подаруночок! Прикро, дуже прикро, свекор зараз намагається розрулити всю ситуацію, адвоката найняв, але невідомо, що у нього вийде! Раніше треба було думати про підступність молодиць.