Свекруха тягає дітей з собою по магазинах,тільки дражнить і відмовляється їм купувати іграшки. От навщо вона так робить?

Моя свекруха вже пенсіонерка, але має підробіток два рази в тиждень: їздить прибирати в заміський будинок до багатих людей, там їй платять 500 гривень за день, вона каже, що це хороший підробіток до її пенсії. А ще у неї є чоловік, вітчим мого чоловіка, але мужчина він зовсім несерйозний, ще не на пенсії, працює, але любить випити, тому віддає свекрусі тільки половину зарплати. Якщо вірити свекрусі, то вона каже, що по її сімейному бюджету жити можна, якщо тільки скромно і економно. Але крім їжі я іноді помічаю у неї нові покупки: недавно вона собі мультиварку, наприклад, купила.

А ще вона каже, що любить своїх онуків і часто просить їх віддати до неї на вихідні. Бере наших дітей – двох дочок 6 і 8 років, і онука від своєї дочки, йому 5 років. Звичайно ж, ми це їй дозволяємо, як бабуся вона дуже хороша: читає дітям казки на ніч, гуляє з ними, грається, намагається все зробити так, щоб вони не сиділи в своїх планшетах і телефонах, вважає, що це погано. А ще вона дуже смачно готує і пече, в загальному, справжня бабуся. Її чоловік хоч і випиває, але в дні відвідування онуків він взагалі не п’є, бо свекруха строго вимагає, щоб діти не бачили п’яних хитань. Але «дід» не любить залишатися один на один з дітьми, тому бабуся завжди і всюди дітей бере з собою.

Все б добре, тільки у свекрухи дивна звичка: замість того, щоб запастися продуктами заздалегідь, вона веде всіх дітей в великий супермаркет біля свого будинку: мовляв, нехай вони самі вибирають собі смачненьке. Але у неї є один закон: обираємо тільки продукти! Іграшки та інші дитячі радості можуть бути тільки подарунками на свята, на це немає зайвих грошей! Але вся справа в тому, що саме на вході розташовуються всі ці іграшки та інші дитячі радості! Звичайно ж, у дітей розбігаються очі, вони хапають з полиць те, що захочуть і просять бабулю купити їм це. Але бабуся категорично відмовляються їм це купити. Забирає іграшки з дитячих ручок і розставляє все назад на стелажі! А потім починає онукам розповідати про те, що у неї не так багато грошей і вона їм все це купити не в змозі. Навіть дитячі сльози її НЕ розжалоблять!

Ось навіщо вона це робить? Це такий процес виховання? Навряд чи. У бабусі садистські нахили? Теж, начебто, не помічала. Я їй дзвонила, виговорювала за цю її дурь, навіть лаяла! Але вона каже, що з дітьми їй легше визначитися: чим їх годувати на вихідних, які страви приготувати, як їх прикрасити. Не хоче вона водити їх в інший магазин, там вибору мало. Так що – краще вибивати сльози у дітей? А ще мені дзвонила зовиця з претензією – мовляв, що ти на мою маму наїжджаєш? Мовляв, це тільки в мене такі діти примхливі, виховувати треба, а у неї синочок-дзвіночок, все розуміє, що бабуся не багата, тому не ниє. І взагалі – хочуть дівчатка іграшки – давай їм гроші, щоб самі купували!

Ось це номер! Ну ми теж не мішками гроші перевертаємо, але не тягаємо же дітей на їх спокуси! А діти все примхливі, тим більше дівчатка, їм багато що цікаво! Подумаєш, у зовиці син бука і мовчун, так що – всі повинні бути такими? Я з чоловіком недавно через це посварилася, сказала, що дочок більше не віддам бабусі, якщо вона так над ними знущатися буде і нервову систему розхитувати. Він мені відповів, що тоді я буду сама всі вихідні з дочками проводити, а він поїде на рибалку. Загалом – проблему не вирішив. От не знаю, як тепер дітей бабусі віддавати?