Підійшовши до своєї хвіртки на дачі, Тетяна помітила, що вона відкрита. Жінка дуже сильно здивувалася, але увійшла в свій двір, дійшла до будинку, торкнулася ручки, але та була закрита. Тетяна обійшла будинок і виявила чоловіка, який спав на гойдалках.

Жінка сіла навпроти нього і задумалась. Він не заліз в будинок. Значить точно не злодій. Втім, що можна вкрасти в дачному будиночку, крім їжі? Однозначно, підозри відпадають. Тепер залишилося питання: що це за чоловік, що він робить на ділянці і що з ним робити далі? Втім, часу подумати у Тетяни не виявилося: винуватець її переживань прокинувся і подивився на неї. Зрозумівши, що вона господиня, чоловік тут же підскочив і став вибачатися.

Як з’ясувалося з довгої і важкої розмови, це була людина, яку нещодавно випустили з в’язниці, зараз йому нікуди піти, тому він прийшов до цього селища в надії дізнатися, чи потрібна тут робоча сила. Сам він сидів за те, що сталася аварія, яка призвела до летального результату, а він сидів за кермом. За професією він був хірургом.

Тетяну вразила історія нещасної людини, вона вирішила допомогти йому і сказала, що тут живе головний лікар районної поліклініки. Там напевно не вистачає рук, тому чоловік може спробувати щастя і запропонувати свою кандидатуру. А поки він не встане на ноги, він може залишатися в їх дачному будиночку.

Через кілька днів Тетяна принесла для свого раптового гостя прекрасну звістку: головний лікар поліклініки погодився взяти його на роботу, тепер йому залишилося з’їздити туди і дізнатися всі подробиці. Всього через місяць Євген, так звали хірурга, вже працював в тій поліклініці. Він рік наполегливо працював, намагаючись встати на ноги, і чоловіка призначили завідувачем хірургічного відділення. Він став затребуваним фахівцем, але не міг піднятися вище по кар’єрних сходах з простої причини: у нього все ще була судимість, яка сильно його обмежувала.

Втім, у цієї історії щасливий кінець: Тетяна та Євген на той час вже одружилися, дивуючись пустунці-долі і її раптовим подарункам. Вони виховували двох Тетяниних дівчаток, а пізніше у пари з’явився син. Сім’я жила добре, проте Тетяна переживала, що Євген залишив свою сім’ю, але не піднімала цю тему. У справу втрутився його величність випадок.

В гості приїхала двоюрідна сестра Євгенія, і тоді, сидячи за столом, чоловік зізнався, що в аварії він був не винен. Винен був його син, який і сидів за кермом. Однак у нього була кохана дівчина, з якою вони чекали дитини і він не міг сісти, тому Євген взяв провину на себе. Поки він був у в’язниці, дружина розлучилася з ним, а син не зміг прийняти батька після колонії. Тоді Євген сів на найближчий потяг і поїхав, куди очі дивляться. Виявилося, він приїхав назустріч долі.