Викликала соціальну службу, щоб подивились, в яких умовах невістка ростить моїх онуків, а тепер я для сина – ворог номер один

Мій син одружився на дівчині, яка не те, що не вміє вести господарство, а справжня нечупара. З першого знайомства з нею мені стало зрозуміло: з неї ніколи не буде хорошої дружини. На ній була сорочка з засаленим комірцем і манжетами, джинси драні (ну, гаразд, мода така), кросівки запилені. Ще до весілля я пішла знайомитися з її мамою, відразу стало все зрозуміло: від осинки не народяться апельсинки. У неї ще двоє молодших дітей, присісти нікуди, все валяється, все брудно, кішки по столах лазять. Чоловік якийсь у неї дивний – чи то приходящий, чи то просто гулящий, ніби як сваха на нього просто рукою махнула, тільки дітей плодить.

Весілля було у мене вдома: кафе і ресторан були не по кишені, а до сватів навіть гостей не запросити через бруд в будинку, хоч у неї і площа квартири більша за мою. До речі, вона напилася під час застілля жах, для мене це ще був один тривожний дзвіночок – генетика явно не дрімає. З дня весілля сваха перестала для мене існувати як рідня, гидую я такими людьми. Радувало одне – діти будуть жити не в моїй квартирі, є бабусина – невістка успадкувала, точніше її мама, ось туди вона молодят і пустила. Ремонт син робив, слава богу руки золоті у нього, а ось невістка затишок там не створила. Звичайно, бруду такого не було, як у її матусі, але віник в руки вона рідко брала.

Крім того, я стала помічати, що син зі своєю дружиною частенько пивком стали балуватися. Їй лінь готувати: піцу замовляють, ручки вона не хоче борошном забруднити. А як невістка першою дитиною завагітніла, так злягла – придумала собі таку хворобу на 9 місяців. Вона перша жінка, яка при надії ходила чи що? Син і підлогу мив, і готував. Народився хлопчик, і спочатку невістка робила вигляд чистюлі, поки через півроку знову не залетіла. І знову вона страдниця, всім їй треба догоджати! Я пропонувала їй допомогти, але відносини були вже зіпсовані і син відмовився від моєї допомоги.

Коли народилася внучка і їй виповнився рік, то син вирішив працювати вахтовим методом: місяць вдома, а місяць на бурових. Ох, як я боялася його від’їзду, він хоч якось сім’ю тримав, а тут без нього все розпуститься. Як у воду дивилася: через три дні після від’їзду сина я навідалася до них додому. Картина страшна: підгузники до відра НЕ донесені, плита заляпана, посуд в раковині, білизна не прасована! Діти, права, не голодні, але вона все робить на швидку руку: каші в мультиварці, пельмені та інші напівфабрикати, супчик простий. Ніякого жалю до малюків!

Вилаяла невістку, а ввечері син дзвонить, вже мене лає – мовляв, що ти ходиш, негатив вносиш, як хочемо, так і живемо! Ну і живіть, дітей що ж в чорному тілі тримати ?! Другий раз прийшла – нічого не змінилося, тільки гірше стало – сидить невістка з подружкою, в руках – банки з пивом. Я не стала скандалити, а зателефонувала куди треба – в соцопіку, попросила навідати невістку, поки діти живі, розповіла все як є.

Вони ходили, подзвонили мені потім і сказали, що я їм голову морочу. Кажуть, що прийшли з перевіркою і у багатьох матусь з дітьми таке: молоді мами не встигають, легкий бардачок є у всіх, особливо коли чоловік далеко. Мало того, вони ще й похвалили невістку: мовляв, речі складені в шафах, їжа є, діти міцні, веселі і здорові. А те, що пиво невістка пила не страшно, вона не схожа на алкоголічку, може вона взагалі пила «нулівку».

Моєму обуренню не було меж! Дітям, які живуть в будинку, потрібна стерильність, а не «легкий бардачок», куди органи дивилися? Тільки в шафи і в холодильник? Або невістка якимось дивом хоч трохи прибрала? Але справа не в цьому – син приїхав з вахти, прийшов до мене лаятися, кинув ключі від мого будинку, сказав, що тепер ноги його тут не буде, і я щоб до них дорогу забула. У нього дах поїхав – я ж своїх онуків переживала! Ось і вір тепер передачам! Соцопіка могла хоча б налякати невістку, щоб та виправилася, а її похвалили. Де справедливість?