Взяла на перетримку собаку, а вона сама оплатила своє перебування

Вже вкотре переконуюсь, що добро все-таки повертається. Однак цей випадок мені запам’ятається на все життя.

На дворі зима. Моя знайома знайшла на вулиці собачку породи йоркширський тер’єр. Після тривалих і безрезультатних пошуків  господаря стало зрозуміло, що собака нікому не потрібна. З бірки на нашийнику ми з’ясували, що собачці вже 7 років і вона член клубу в зовсім  іншому місті, дуже далеко від нас.

Додзвонилися до заводчиці, яка так і не змогла чітко відповісти кому продала цуценя 7 років тому. Воно і зрозуміло, стільки часу пройшло. Припустили, що люди приїхали сюди разом зі своєю вихованкою, втратили її та не стали шукати.

На той момент у знайомої, яка знайшла йорку вже було багато тварин і вона не могла довго залишати її у себе. Подзвонила мені. На сімейній раді було вирішено забрати до себе до того моменту поки не знайдемо їй новий дім.

Правда, була одна проблема, ми сиділи, як то кажуть – на мілині. Оскільки моя робота залежить від замовлень, бувають такі періоди, що їх немає і грошей теж немає. Навіть корм нормальний їй не могли купити, але діватися нікуди, забираємо.

Собачка відразу вписалася в наш колектив, подружилася з кішками, знайшла спільну мову з дитиною і взагалі поводилася дуже культурно. Ми назвали її Мася. Коли йорка хотіла в туалет, вона починала проситися на вулицю біля дверей. Зазвичай виводили її в останній раз годині о 12 ночі, але в один з днів їй закортіло аж о 2 годині. Двір у нас неспокійний, а тому я не сильно зраділа майбутній нічній прогулянці …

Неохоче я швидко упакувалася і ми вийшли на подвір’я. Була страшна ожеледь, а вона мене кудись тягне і тягне. Ліхтарі не горіли, було якось моторошно, особливо, коли вона притягла мене до бару неподалік. Якийсь час вона копошилася в потемках, а потім повела назад до будинку. Уже у квартирі я з подивом виявила, що Мася тримає в зубах якісь папірці.

Але, виявилося, що це не папірці, а справжнісінькі гроші, зім’яті в чотири погибелі. Там було рівно 2000 грн. Ось це так! Ось це прогулялися. Коротше, своє утримання собака повністю окупила таким оригінальним чином. Мабуть, любителі весело відпочити в барі загубили.

Чесно сказати, докорів сумління не було, я ж їх не вкрала, а якщо покладу назад на сніг, до ранку вони просто розтопляться, ну або такий же підніме і проп’є. На наступний день ми купили їй одяг, хороший корм і протрималися до того моменту, поки знайшовся добрий чоловік, який забрав йорку до себе. Їй дуже пощастило з новою господинею.