– … Твій чоловік взагалі збирається гроші нам з батьком віддавати? – з сарказмом у голосі запитує у доньки Маргарити шестидесятилітня Марія Іллівна. – Або все, вже забути? На рік брав, а вже майже п’ять пройшло. Совість-то є у нього, чи як?

Зять Марії Іллівни дійсно кілька років тому брав гроші в борг – на розкрутку бізнесу. Гроші в розмірі майже мільйон, накопичені за багато років, лежали на банківському вкладі тестя, за висловом зятя Сергія, «мертвим вантажем», замість того, щоб працювати і приносити дохід. Сергій переконав батьків дружини, що треба вкласти гроші в справу.

І ось уже майже п’ять років Сергій активно розкручує бізнес. Чоловік намагається з усіх сил: шукає постачальників, домовляється, сам їздить за товаром, сам і за кур’єра, і за прибиральника, і за бухгалтера, і за вантажника, і за шофера, і за піар-відділ. До минулого року йому активно допомагала дружина, але тепер у них народилася дитина, і Маргарита випала з обойми.

Незважаючи на титанічні зусилля, справи йдуть не дуже. Грошей останнім часом вистачає тільки на те, щоб заплатити за квартиру і купити їжі, але Сергій вірить, що це просто період такий, навалилися труднощі. Зараз у всіх знайомих бізнесменів погано, з ким не поговори. Треба просто протриматися, пережити і далі все піде, як по маслу.

Найважчий час перед світанком, раз у раз заспокоює він дружину. Ну і себе заодно.

Звичайно, мільйона, щоб віддати тестю, у Сергія зараз немає. Втім, тесть мовчить, повернути борг не просить. А ось теща вже проїла лисину – причому, не зятю, який з шостої ранку до дванадцятої ночі в роз’їздах по своїх підприємницьких справах, з ним вона не стикається – а дочці, що сидить вдома з дитиною.

– Я вже не знаю, куди очі подіти! – скаржиться Маргарита. – Мама приходить в гості досить часто і майже кожен раз заводить цю розмову. Ну що, мовляв, коли віддасте гроші-то? .. Я все розумію, ми, звичайно, винні. Але що я-то зараз можу? Грошей немає. Я сиджу в декреті. Ось у мене в гаманці триста гривень зараз, на карті – п’ятсот на памперси. Мамі кажу, ну давай я тобі їх віддам, легше тобі буде? .. Мало не кожна зустріч закінчується скандалом …

Марії Іллівні хочеться, щоб дочка присоромила чоловіка і закликала до порядку.

– Нагадай йому! Скажи, що батько чекає! – тисне вона на дочку. – Що не можна бути таким безсовісним!

Але пресувати Сергія, скандалити і заганяти його в кут Маргарита не хоче.

– Сергійко і так схуд, змарнів, ввечері засинає за столом! – зітхає Маргарита, розповідаючи про чоловіка. – Працює цілодобово, без вихідних. Пам’ятає він про цей мільйон, навіщо нагадувати. Від нагадувань нічого не зміниться ж. Були б гроші, невже б ми не віддали? Але їх немає …

Маргариті не позаздриш, вона в цій ситуації між двох вогнів. Розуміє і чоловіка, і батька, з яким по-доброму давно пора вже йти на заслужений відпочинок. Але як йти з роботи, коли за душею ні гроша? Звичайно, батько сподівається на повернення боргу.

– Ну звичайно, з батьком-то можна поводитися, як завгодно! – підливає масла в вогонь Марія Іллівна. – Він не банк, колекторів НЕ найме. Втре і піде геть. Спробували б ви так себе вести, якби в банку кредит взяли! Платили б як миленькі, знайшли б, де взяти …

Як правильно поводитися в такій ситуації Маргариті? Вона зобов’язана допомогти розрулити ситуацію? Але як? Що думаєте?