Після повернення з армії Артем довго не міг влаштуватися на роботу. Перебивався різними підробітками на кшталт помічника маляра, вантажника, кур’єра і навіть помічника адвоката. Остання його робота була найгіршою. Навіть грошей не заплатили.

Одного разу він зустрівся з другом. Слово за слово, він сказав, що допоможе з працевлаштуванням  Артема в столиці. Втрачати хлопцю було нічого – зібрав документи, накопичені гроші, мінімум одягу і поїхав з товаришем. Спочатку вони разом орендували квартиру. Але потім друг влаштувався на іншу роботу і переїхав у квартиру, яка була ближче до роботи.

Артем почав шукати дешевше житло. Побачив, що здається кімната на тривалий термін – зідзвонився, поїхав дивитися. Квартира стара, але було чистенько, хоч і пахло в ній дешевими сигаретами. Здавав квартиру дідусь 70 років. Дід виявився досить веселий. Домовилися за ціною, Артем переїхав.

Перший місяць пройшов нормально. Дід трохи чудив: міг о четвертій ранку почати на кухні слухати важку музику. Йому все одно було що слухати – аби щось грало. Він страждав безсонням. З часом хлопець звик і навіть не чув, як дідусь ходить по квартирі.

Артем купив собі паяльну станцію і став брати підробітки додому. Це допомагало йому зібрати гроші на оплату оренди житла.

Дід приніс свій старий паяльник, олово. Він вирішив блиснути своїми навичками й твердою рукою. Розговорилися. Пішли вечеряти, дідусь пригостив своїми фірмовими маринованими помідорами й гострою аджикою.

Через день в гості до дідуся приїхала його внучка – двадцятирічна студентка. Коли Артем повернувся з роботи, вона все ще гостювала у свого дідуся. Вони познайомилися. Дід запропонував вечерю та запросив молодих людей на кухню. Розговорилися. А потім він згадав, що у нього там якісь справи в кімнаті й пішов.

Артем з дівчиною обмінялися телефонами. Вже трохи пізніше були побачення, зустрічі. Та зустріч виявилася дуже важливою в житті Артема. Пізніше він одружився з тією дівчиною.

Але в той вечір, коли хлопець випадково познайомився з онукою орендодавця, дідусь потім вийшов з кімнати, підморгнув Артему й веселим тоном сказав: “Як я все влаштував, а? .. І це … Якщо скривдиш її – краще відразу тікай з міста”.

Веселий дідусь, нічого не скажеш …