Я не одразу впізнала її. У наші дні це не дивно. Йде людина по вулиці, на голові шапка – зима на дворі, та й маска в придачу. Можна впізнати людину по очах. Є щасливці з виразними очима, блискучим поглядом, який ніяка маска не зіпсує. Світлана до таких не належить. Не тільки очі, але і вся вона завжди була і є якісь пастельних тонів, тобто абсолютно непомітна. Не можна назвати її непривабливою. Все начебто на місці: фігура струнка, обличчя приємне, характер поступливий. Але присутній в ній якась тривожність, покірність, невпевненість, що перетворює жінку в сіру мишку.

Після перших привітань і чергових питань: «Як справи? Як живеш? Що нового? », Очі Світлани наповнилися сльозами. Серце моє тривожно забилося – ми не близькі подруги, зустрічаємося випадково, довго розмовляємо рідко. Багато речей могло статися за тривалий термін!

– Ти чого? – злякано запитала я. – Захворів хто?
Світлана негативно махнула рукою, проковтнув, стягнула маску на підборіддя, видавила:
– З коханим розлучилася. Прямо перед святом … 30 грудня.
– Кинув? – швидко впоравшись з несподіваною новиною (не знала про коханого, а він, зараза, вже доставив Світлані біль).
– Сама.
– Так чого ревеш, якщо сама проявила ініціативу?
– Може, даремно? Може, не треба було? Він же начебто хороший.
– Одружений?
– Ні.
– Так чого ж тобі не вистачало? Пив? Характер важкий?

Світла негативно мотала головою на всі мої запитання. Нарешті вставила відповідь:
– Заміж не кликав. По-моєму навіть не збирався. Але все ж він був … А тепер я знову одна …
– Для тебе це принципово? Заміж? – дозволила я собі не дуже тактовне питання.

Запитала, тому що Світлана – не юна особа, а розлучена жінка, мати двох дорослих синів. З роботою у неї порядок – зарплата не зашкалює, але на життя вистачає, житлоплоща є. Чоловік пішов з сім’ї давно, залишив її з маленькими дітьми. Він ніколи не був ідеальним чоловіком, а от Світу намагалася з усіх сил. Для чоловіка у неї ніколи не було слова: «Ні!». Але її покірність не стала міцним цементом сімейних відносин – чоловік пішов до іншої. Світлана підсвідомо завжди була готова до такого фіналу, приводів вистачало. Може, тому вона більш-менш спокійно пережила розлучення.

– Розумієш, все начебто було добре. Ми з ним уже майже два роки. Але він ніколи нікуди зі мною не ходив! Розумієш? Нікуди! Начебто разом і водночас я розумію, що нічого для нього не значу. Йому просто зручно зі мною. А тут ще мати моя захворіла. Довелося їй на дачі допомагати, потім квартирні питання вирішувати.
– Які?
– Мати захотіла свою квартиру обміняти на однокімнатну. Уявляєш, я все вирішувала і робила сама. Навіть ремонт у її новій квартирі. Від нього ніякої допомоги!
– Так чого ж ти плачеш? Ти все правильно зробила!

Світлана якось заспокоїлася, заусміхалася, але раптом трохи насупилася, сказала:
– Ти розумієш, я майже не сплю. Плачу.
– Довела себе, зрозуміло. Тобі терміново треба заспокоїтися, вийти з цього стану!
– Як?
– Для початку просто тупо більше гуляти на свіжому повітрі, пити трав’яні чаї з липою, мелісою, м’ятою, читати й дивитися щось веселе, перестати копатися в собі. Раз вирішила розлучитися, значить, так тому і бути.

Погодьтеся, я не відкрила Америку, дала дуже прості відомі багатьом поради.

Відповідь Світлани мене приголомшив:
– Нічого собі! А звідки ти все це знаєш?
За її погляду я зрозуміла – вона не жартує, запитує цілком серйозно.
– Світло, ти що? Зайди в Інтернет, набери «депресія» і почитай, що пишуть. Є дуже хороші поради.
– Я якось не подумала …

Світла посміхнулася, зізналася:
– А я ось іду до лікаря … психіатра … Хотіла спитати, що мені робити.
– Але ти ж ще сама нічого не робила!
– Так я ж не знала як! Треба було з тобою раніше зустрітися! З тобою так легко і все зрозуміло стає …

Я розгубилася і навіть трохи задихнулася. Мені складно зрозуміти, як в наш час можна так ставитися до себе.

Так, ми вічно зайняті – робота, діти, чоловік. У когось інші варіанти – робота – діти або робота – чоловік, або тільки робота … Але все ж треба знаходити хвилинку для себе. Я не маю на увазі салони краси та посиденьки з подругами, хоча і цього теж має бути місце в житті. Мені хочеться докричатися до жінок, які не знають, що крім серіалів і різних ток-шоу існує безліч корисних передач, а Інтернет – не тільки для пліток і знайомств, виявляється, в ньому можна знайти й дізнатися масу корисної інформації.