У мене на роботі є колега, яка часто хворіє. Тобто на минулій роботі, але про це трохи пізніше. Вона хворіла дуже часто. З нею постійно відбувалася якась незрозуміла дурниця: то вона приїде на роботу не в тому взутті, то переплутає краплі для носа і для очей. Про себе я завжди сміялась над нею. Думала, що таке може статися лише з не розумними людьми.

На жаль, я дуже сильно захворіла два місяці тому. Спочатку думала, що звичайна застуда, але простуда якимось чином трансформувалася в запалення легенів. Потрапила в лікарню. Після ліків у мене почалися проблеми зі шкірою. Лице обсипало прищами немов 13-річного підлітка. Стала ховати прищі під різними кремами, намагалася їх прибирати за допомогою спеціальних мазей і розчинів. Так робила, поки не отримала опік ока. Потрапила знову в лікарню. На цей раз в офтальмологічне відділення. Лежала біля вікна і мене знову продуло. Знову захворіла. Швидше за все, через ослаблений імунітет. Поки медсестра ставила капильницю, то пробила мені вену. За передпліччя розрослося величезна пляма. Заключним акордом була алергія. Ніколи не було алергії, а тут з’явилася.

Тільки недавно виписалася з лікарні, прийшла на роботу, а там перевірка. Я під дією ліків від алергії на робочому місці була немов овоч (неправильно приймала ліки). Після перевірки мене викликав начальник і сказав, щоб я шукала інше місце роботи.

Скоротили, запропонували працювати прибиральницею, я відмовилася. Зараз сиджу вдома, шукаю роботу, ходжу по співбесідах. Дивно, як всього за два місяці може кардинально змінитися життя.

Сиджу, згадую ту співробітницю, яку мені навіть шкода не було і розумію, що сама стала такою ж.