Я і раніше ловив свою дружину за брехнею. Мені неприємно, коли обманюють, причому тоді, коли це абсолютно не потрібно. Так, згоден, що можна збрехати на благо. Але брехати з приводу і без. Я так більше не можу.

Перший раз застукав її на абсолютно дурній брехні. Вона якось мені сказала, що купила чобітки на гроші, які їй мама дала, хоча я пам’ятаю, що вона спеціально відклала з заробітної плати. Чи то забула, що сказала про це заздалегідь. Я ж не проти того, щоб вона купувала собі взуття. Але для чого при цьому брехати?

Через тиждень абсолютно випадково з’ясувалося, що вона витратила на курси по скрапбукінгу не 200 гривень, а 1000. Знову ж не розумію … Ну хочеш ти виготовляти вироби, ну і займайся. Обманювати навіщо?

Потім став спеціально перевіряти все, що тільки можна перевірити й виявилося, що вона бреше мені буквально весь час. Бреше по дрібницях. Іноді просто бездарно. Уже й просто у неї питав з приводу брехні і якось до скандалу дійшло. Неприємно, коли з тобою не рахуються, соромляться. Потім став помічати, що вона бреше не тільки мені. Бреше всім: своїй мамі, батьку, подругам, колегам.

Ну навіщо на своїй роботі розповідати про те, що ми купили басейн? Так нам його ставити нікуди. Не розумію, ніби не дурна жінка, але ця невпинна брехня вже просто в печінках сидить. Найцікавіше, що через час дружина сама починає вірити в брехню, яку недавно склала. Я не даремно згадав про басейн: вона влаштувала мені істерику на цю тему. Куди я дів басейн? Так у нас ніколи не було ніякого надувного басейну!

Після цього серйозно перейнявся психічним здоров’ям дружини, звернувся до психолога. Він підтвердив, що насправді зустрічаються патологічні брехуни. Постійна брехня може бути наслідком іншого психологічного захворювання або ж низької самооцінки. Тепер би ще дружину якось затягнути до психолога, але цей намір приречений на провал. Дружина запевняє, що здорова.

Вся печаль в тому, що вже скоро мені знадобиться психолог через дружину, ну або розлучення.