Батько пішов з сім’ї, коли мені виповнилося два роки. Про нього толком нічого не знав. Мама не розповідала, а я і не цікавився. Єдина пам’ятна річ, яка залишилася після нього – це дорогий мікроскоп. У дитинстві мама мені показувала цей мікроскоп і навіть кілька разів давала ним покористуватися. Скажу чесно, штука цікава. Але більшу частину часу мікроскоп знаходився в картонній коробці. Мама берегла його. Я думаю, що вона через весь цей час ще любила батька.

І ось, як грім серед ясного неба, мама повідомляє, що батько повертається і хотів би зустрітися у вихідні. Провести зі мною годину хоче. Дізнатися краще. Тільки мені вона про це повідомила так, ніби я обов’язково повинен з ним проводити час. Пам’ятаю, що в той вечір я поскандалив з мамою, сказав, що у мене на вихідні свої плани. А плани дійсно були. Коротше, на зустріч з татом я не прийшов.

Познайомився зі мною батько за вечерею через день.

Якісь тупі питання задавав: “який мій улюблений колір?” або “за кого я вболіваю в футболі?”. Мені 10 років, чи що? У мене немає улюбленого кольору. А в футболі я ні за кого не вболіваю. Мені футбол до одного місця. І ще добив питання: “як я в школі вчуся?”. Серйозно? А чи не все одно цього мужику, як я вчуся в школі ?!

Батько на ніч не залишився. Пішов. А я на вночі дістав мікроскоп, сфотографував його і виклав на продаж.

Уже через день мені подзвонив покупець. Вдалося сплавити цей старий мотлох за 300 гривень. Можна, звичайно, було і більше заробити на ньому, але дуже мені хотілося позбутися швидше. Гроші я витратив на покупку деяких приблуд на блошиному ринку.

Мама виявила пропажу мікроскопа. Почала мене розпитувати, а я чогось збрехав, що мікроскоп батько забрав.

Потім батько мені подарував футбольний м’яч. Цікаво, навіщо дарувати підлітку футбольний м’яч, якщо футбол не цікавий? М’яч теж продав. Всі подарунки, які робив “тато” я продавав і вкладав гроші у своє хобі.

Якось “тато” покликав мене “поганяти м’яч”, який він мені подарував. На цей раз я чесно сказав, що м’яч, як і всі інші подарунки, продав. Я примудрився навіть якось продати сорочку батька, яку він залишив у нас. Більше мене він не кликав і не намагався налагодити відносини. Хоча б час звільнилося на дійсно важливі речі. Спілкується тепер тільки з мамою.

Єдине про що шкодую, це про маму. Адже він знову піде, а вона засмутиться.