Мені 33 роки, ексчоловік на 4 роки старший за мене. Приблизно чотири місяці тому я дізналася, що у нього є коханка. Дізналася абсолютно випадково про зраду. Скажу так: краще захищайте своє листування. Ні, я не стежила і спеціально не читала повідомлення колишнього. Та й навіщо? А виявилося, що дуже навіть варто було.

Чоловік поїхав на риболовлю і залишив удома телефон. Так йому якийсь чоловік на ім’я “В’ячеслав” став писати всяку непристойність від жіночої особи.

Взяла телефон і відповіла нібито В’ячеславу: “Ок. Чоловік поїхав. Приїде – передам обов’язково”. Ні, ну а чого приховувати?!

Все б нічого, розбіглися б спокійно, якби не двоє дітей, яких я народила від цього любителя Вячеславів. Ех, знала б, чим все в підсумку обернеться … Довелося йти в суд через дітей. Шкода малюків. Близнюкам ось-ось три роки виповниться. Домовилися з колишнім, що поки діти поживуть з ним, поки я буду влаштовуватися на роботу. Влаштувалася. Було важко, але я це зробила. Все ж маленькі діти, є, хоча поки й живуть тимчасово у батька. Майже півтора місяця діти були у батька.

Через два тижні після того, як діти оселилися у нього, колишній завив. Майже кожен день став дзвонити – питати з приводу мого працевлаштування. Навіть якось пропонував разом тимчасово знову пожити. Ну ні!

Ці пелюшки, сорочечки. Я мало не збожеволіла від цих дитячих турбот, поки діти були маленькі. Так, можете поливати мене брудом. Може я і не ідеальна мати, але все ж я люблю моїх дітей. Наступного тижня забираю їх назад. Цікаво, чи варто повідомити колишньому чоловікові, що я знайшла роботу в іншому місті (230 км майже їхати)? Та й добре, що якомога далі від колишнього.

Якщо вийде, то спробую якось налагодити все на особистому фронті, а якщо ні, то … Я не збираюся вішатися на шию першому зустрічному мужику, щоб дав притулок мені з дітьми. Полюбить хороша людина – зійдемося. А ні … Ну так значить сама підніму дітей. Краще бути самій з діточками, ніж з ким попало.