Цим питанням я стала задаватися останнім часом все частіше і частіше. Але ніяк не можу знайти правильну відповідь. Хоча не так … Відповідей у ​​мене предостатньо. Вже цілий вагон і маленький візок відповідей. І всі вони якісь зовсім безрадісні.

І ось, що я надумала:

• хлопець не бачить зі мною спільного майбутнього;
• у хлопця є інша жінка;
• хлопець дурненький (так, є трохи);
• хлопець не хоче наживати зі мною загального майна, щоб в разі чого не довелося його ділити;
• хлопець просто ледачий, пливе за течією;
• боїться весілля (виявляється, що і таке буває).

Я вже безпосередньо питала у свого хлопця з приводу шлюбу, спільного життя і нашого майбутнього. І завжди він все зводить до жартів. Варто відзначити, що я живу з ним вже дуже довго, майже 4 роки. За цей час у нас чого тільки не було: спільні подорожі, скандали, радість і відчай, загальний кредит …

Але я так більше не можу … У нас вже скоро буде дитина. Вірніше, у мене буде дитина, адже прізвище у неї буде моє, оскільки ми не в шлюбі. А улюблений все віджартовується … А я не розумію … чого тут смішного, що у дитини не буде батька.

Мій улюблений говорить, що штамп у паспорті – це не головне … Але що тоді головне? Як буде наша спільна дитина називати його? “Тато” або “той дядько, який спить з моєю мамою”? Та і як він буде представляти тата своїм друзям, коли стане старшою, коли піде в школу?

Та й перед родичами вже соромно … Вже з животиком ходжу, а все ще незаміжня.