У 2008 році залишився без роботи. Я шукав хоч якусь роботу, бо дружина була на останньому місяці вагітності. Друг запропонував з ним працювати. Займалися обробкою внутрішніх приміщень. В основному робили декоративну штукатурку + по можливості брали великі обсяги по роботі з гіпсокартоном. Працювали з 6-7 ранку і до останніх сил. В місяць було 2-3 вихідних дня. Просто так працювали з тієї причини, що другу потрібно було закривати кредит. Та й мені гроші зайвими не були. Коротше, пропрацювали в такому режимі майже три роки.

Було багато різних історій, але найсумніша – це робота “в палаці”. Гігантський будинок практично повністю декорували венеціанською штукатуркою. Уже в кінці роботи почалася сильна злива. Дощ йшов днів п’ять поспіль. Уточню, що ми працювали всередині приміщення. Замовник з нами тільки розрахувався, ми вийшли за поріг і пішов сильний тріск. Прямо на очах по фасаду північної сторони будинку пішли тріщини від фундаменту до покрівлі. Перший раз в житті спостерігав, як тріщини немов павутина розходяться по всьому будинку. Господар в крик, що, мовляв, це ми йому будинок зламали.

Підійшли ближче до дому, а там фундамент в двох місцях розірвало. Висота у фундаменту була сантиметрів 5-6, не більше.

Навіть розмовляти з людиною не стали – розвернулися і пішли. Так він нас ще пів року мучив дзвінками, говорив, що засудить. Сказали – сперечайсь. Природно, ніякого суду не було. Просто я не розумію, як можна заощадити на фундаменті й витратити всі гроші на різні різьблені прикрашення стін, венеціанку, ліпнину і позолочену фурнітуру ?!