Занадто розумна або турботлива? Коли свою думку лізе через край

Навчіть хто-небудь людей не нав’язувати суспільству свої смаки й життєві принципи! Ось серйозно, як довго люди будуть залишатися настільки відсталими? Вони не можуть змиритися, що їх точка зору і позиція – не найважливіша у світі. Що хтось може думати й робити по-іншому, і він не стає поганим через це, просто він не такий, як ти.

Відмінний прототип описаного мною персонажа – моя однокласниця, з якою у нас завжди були конфлікти. І будуть. Тому що вона не зміниться, та і я теж. От уже хто живе за правилом “є тільки дві думки: моя і неправильна”. Вчуся з нею десять років і кожного разу як в перший від її поведінки трясе. Вона слухає музику певного стилю, і всі, хто відхиляється у своїх перевагах від цього стилю, для неї “фу, як ви можете, горіть в пеклі”. Наприклад, серед нашої паралелі є невелика компанія шанувальників творчості одного репера. Я спілкуюся з цією компанією, оскільки теж його слухаю. Я усвідомлюю, що не кожній людині може сподобатися така музика, так що нікому не нав’язую і взагалі намагаюся менше говорити на цю тему, особливо при людях, які, так би мовити, не в темі. Але не вона. Вона, слухаючи своїх виконавців, говорити може про них днями й ночами. Є одна подружка, яка їй підтакує, інші ж просто замовляють очі.

Але музика, кіно, смак в одязі – це дурниця. Наша красуня недавно вирішила податися в вегетаріанки. І ні, я не засуджую людей, які живуть таким способом життя, але для мене це або усвідомлений вибір, або ти з народження такий – не можеш їсти м’ясо, і все. У неї ж це гонитва за трендами. Вегетаріанство зараз в моді, і вона готова на все, щоб за цією модою встигати. Але, чорт з тобою, не їж ти м’ясо – твоя справа. Але вона почала класичну пісню, що всі, хто м’ясні продукти вживає – трупоїди. Що нас спіткає кара небесна і таке інше. Уже нестерпно її слухати, вона місяць тому в їдальні котлети наминали за обидві щоки, і тепер ми – трупоїди?