Чоловік образив дідуся яки просив грошей, штовхнув ногою його шапку з дріб’язком. Він ще не знав, що буде потім на колінах просити пробачення

Ігор підходив до магазину і побачив дідуся, який просив гроші. Хлопець думав про те, аби дід не став зараз лізти до нього, бо не любив жебраків.

Ігор думав, що люди самі обирають як жити, і якщо вони обрали цей шлях, то вони просто ледарі, які нічого не хочуть міняти.

– Синку, допоможи мені – сказав дід.

– Старий, роботу пошукай – відповів Ігор.

У магазині хлопець мав не гарні думки. У нього був поганий день, який ще зіпсував дід біля магазину. Ігор згадав, що хотів купити не продукти, а квіти дружині, які продавалися біля кас. Він ще вирішив купити апельсини, бо його кохана дуже любила їх.

Хлопець переконався, що день точно не його, бо продавець квітів намагався обдурити його. З магазину Ігор виходив ще зліший, і знову побачив діда, який так і не зрушив з місця.

– Допоможіть. У мене дуже важка ситуація – сказав дід.

– Що ж ти причепився до мене? Чекаєш, коли тобі допомога прилетить? А сам не пробував працювати? Усі гроші пропив, мабуть – сказав Ігор.

Дідусь ніяк не відреагував на чоловіка, а просто мовчки слухав його.

– Що ти мовчиш? Тому що я правий, так? На пляшку гроші збираєш? Думаєш лише тобі важко? Ні. Якби ти знав, як багато я вже пережив, то не просив би грошей – кричав Ігор.

Хлопець уже не міг стримати свого гніву, він вже не чув, що каже. Розлютився ще дужче і копнув шапку діда, в якій були гроші. На звук обернулися перехожі, але Ігорю було все одно. Дід мовчки почав збирати гроші на асфальті, і хлопець пішов у машину.

Ігор їхав у лікарню до дружини, і сподівався, що цього разу лікар скаже йому щось хороше. Хлопцю здавалося, що вони нічого не роблять для її одужання, а просто ходять палатою.

Він вирішив навіть не заходити до лікаря, а одразу пішов до Каті. Вона завжди зустрічала його з величезною усмішкою на обличчі, і казала, що він приніс гарні квіти.

Одного разу в лікарні він побачив знайому людину це був той самий старий чоловік біля магазину. Старий йшов на зустріч до чоловіка, і спочатку не впізнавав Ігоря.

– Ти що тут робиш? Ти хочеш познущатися з мене? – Запитав чоловік.

– Ми знайомі? – спитав дідусь.

– Ти знущаєшся з мене? Ти тоді причепився до мене і гроші просив біля магазину – сказав Ігор.

– Вибачте, якщо вас потурбував. Я не хотів вас переслідувати, я просто до своєї дружини прийшов – сказав дід.

Хлопець не думав, що таке дід може сказати.

– У вас є дружина? – Запитав хлопець.

– Так, уже кілька місяців тут лежить, боремося із її хворобою. Ходжу до неї коли можу, але не завжди виходить, бо витрачаю час на те, щоб заробити для неї грошей – сказав чоловік.

– А навіщо тобі гроші? – Запитав Ігор.

– На подорож збираю. Є місце, там дуже хороша енергія, і очищується душа та організм. Я там був у молодості, добре очистився, з того моменту навіть не хворів. Спершу всі гроші пішли на лікування, а тепер хочу відвезти дружину туди. Сума потрібна не маленька, тож я й збираю – сказав дід.

– Діду, ти дурень. Я чув, що люди на все готові у таких ситуаціях, але це вже надто. Твій розум вже від старості не працює, тож дам тобі пораду. Купи своїй дружині квіти, фрукти й проводи з нею більше часу, тому що не відомо, скільки їй залишилося.  Головне, стань чоловіком і будь зі своєю жінкою, а не думай про такі дурниці – сміючись, сказав Ігор і пішов.

Через кілька тижнів Ігореві все більше набридло його життя. Він ходив спочатку на роботу, потім у лікарню. Каті ставало дедалі гіршим, але чоловік не здавався.

Одного разу Ігор сидів у парку і почав дивитися на перехожих. Раптом він побачив того самого діда, який гуляв із дружиною.

Чоловік виглядав так само, він був у тому самому одязі, але цього разу він світився від щастя, і Ігор не розумів, як він так може поводитися при живій, але хворій дружині.

– Ну і витворяє, зараз як дам йому. У нього дружина вмирає, а він із жінкою у парку веселитися – подумав Ігор і пішов до діда.

– Доброго дня, як ваша дружина поживає? – Запитав Ігор.

– Привіт, Ігорю, та ніби добре, можеш сам її запитати – усміхнувся дід.

– Все добре. А це твій приятель? – Запитала дружина.

– Як же так, ще недавно ви лежали. Ситуація була безнадійна. Я не вірю в це – сказав Єгор.

– Ліків немає, але пам’ятаєте я казав вам про місце? Я зібрав гроші й полетів із Вірою на північ, де їй допомогли. Ми були там кілька днів, і після цього Віра почала одужувати. Я розповів про це тільки лікареві, бо решта теж не повірила б – сказав дід.

Ігор став навколішки перед дідом, і йому було начхати, що він був у своєму дорогому костюмі. Вони зустрілися так само, тільки тоді перед ним стояв на колінах дід і просив про допомогу.

– Вадим Юхимович, будь ласка, вибачте мені. Я був дуже злим і поводився неправильно, не будьте таким як я. Скажіть, як ви вилікували свою дружину, куди ви їздили? Розкажіть секрет, я все зроблю – сказав Ігор.

– Вставайте з колін. Я знаю, що ви погано повелися, і так не роблять справжні чоловіки. Але ваша дружина ні в чому не винна, і вона має жити. Я розповім вам, але обіцяйте, що нікому не розповісте про це – сказав дід.

– Я готовий – сказав чоловік.

Дід розповідав чоловікові все, що потрібно зробити, та чоловік записав усе на телефон. Після цього Ігор сказав чоловікові «дякую», обійняв пару та побіг до лікарні.

Ігор не міг повірити своєму щастю, бо гроші в них були, треба було тільки полетіти у потрібне місце.

Він мріяв про те, що Катя знову зможе гуляти з ним за руку парком і насолоджуватися тим, що вона здорова. Він біг як тільки міг, щоб якнайшвидше побачити свою Катю.

Біля Катіної палати чоловік помітив метушню. Там стояли лікар та кілька медсестер, які одразу ж обернулися до Ігоря.

– Ми вам співчуваємо, ваша дружина померла – сказав лікар.

Ігор помітив за спиною лікаря Катю, яка лежала не рухаючись. Вона більше ніколи не посміхатиметься його жартам, апельсинам, квітам. Він спізнився і розумів, що винен у всьому сам.

Чоловік не знав, як йому жити далі після смерті коханої, і мовчки пішов до виходу.