Катя звикла все робити вчасно, хвилина у хвилину. Вранці пробіжка, потім дорога на роботу, обідня перерва та дорога додому.

Пунктуальність була її основною рисою характеру.

Катя жила одна, батьки померли, коли вона була ще в школі. Але дівчина не впала в депресію і не плакала ночами, труднощі лише загартували її.

Сусідка взяла опікунство, Катя залишилася у своїй квартирі. Отримувала пенсію та допомогу, особливо не витрачала, намагалася відкладати на майбутнє.

Закінчила школу, вступила до університету, отримала диплом. Влаштувалась на роботу.

Життя її складалося нудно. Будинок, робота, будинок. Навіть побачень ніяких не було через її неприступність.

Зовнішністю природа її не обділила. Красиві блакитні очі, спортивна фігура, чорне Кучеряве волосся. Але на жаль досі не було стосунків.

“От би знайти курси з пом’якшення характеру та підвищення жіночності, я б відразу записалася” – так невесело розмірковуючи про свій характер Катя поверталася додому. Перед будинком дівчина присіла на лаву і задумливо викинула на землю фантик від цукерки.

– А до урни докинути не доля? – глузливий голос привів до тями.

Вона озирнулася і побачила молодого привабливого хлопця, одягненого в безрукавку з мітлою в руках.

– Ой, вибачте, я просто задумалася – взяла папірець і викинула в урну.

– Дякую, бо всі ходять, а мені прибирай за ними – відповів хлопець.

Він присів на лавку, зав’язалась розмова.

– Я Віктор — представився двірник.

– Дуже приємно. Мене Катя. У мене до тебе є питання. Як ти такий молодий гарний хлопець докотився до роботи двірником? – Запитала Катя.

– А що в цьому поганого? Багато хто за гроші кур’єром цілий день бігає, а я поки що роботу за спеціальністю не знайшов, вирішив спокійно з мітлою ходити — відповів Віктор.

Я помітив, що живеш одна – сказав хлопець.

– Звідки ти знаєш? Слідкував за мною? – здивувалася дівчина.

– Тут і стежити особливо не треба, приходжу на роботу дивлюся ти йдеш, йду з роботи знову тебе бачу, на пробіжці часто помічаю – сказав Віктор.

– Мені сьогодні вже вдруге говорять про відсутність особистого життя – зніяковіло сказала Катя.

– Не переймайся, це легко виправити, дивись. – і Віктор показав своє обличчя у профіль.

– Це ти мене на побачення запрошуєш? – Кокетливо запитала дівчина.

– Ну нарешті! – Засміявся Віктор.

– Чому б і ні. Чекай мене тут о 8 вечора – радісно відповіла Катерина

Так несподівано і почався роман: Каті — успішного менеджера та Віктора — веселого симпатичного двірника.

Вони бачилися щодня, Катерину вражало, наскільки ерудованим і цікавим співрозмовником виявився хлопець.

Але найбільше підкорювало почуття гумору Віктора, він міг пожартувати з будь-якого приводу і завжди піднімав їй настрій.

Якось біля офісу Каті він чекав на неї в робочому одязі. Робочий день добігав кінця і з офісу вийшли всі співробітники.

Віктор махав Каті здалеку, а вона, не звертаючи уваги на думку колег, підійшла до нього і пристрасно поцілувала.

– Може на ще раз? Глядачі чекають – з посмішкою сказав Віктор, оглянувшись навколо.

– Пішли додому, гуморист – нервово сказала Катя.

Як не дивно, але цей інцидент ще більше зблизив молодих людей.

Якось прогулюючись нічним містом Віктор запитав:

– Кать, а ти б вийшла заміж за простого двірника?

Дівчина трохи помовчала, наче прислухаючись до себе і раптом у голові все стало на свої місця.

Вона любить тільки його, і їй все одно скільки він заробляє та ким працює.

Катя зупинилася і глянула в очі молодому чоловікові:

– За простого я не вийду. Але якщо двірника зватиму Віктор, то нехай тільки покличе, з радістю погоджуся.

Того ж дня він освідчився їй.

Якось Віктор сказав, що йому треба з’їздити до батьків на кілька днів, бо має термінові справи.

Через день хлопець зателефонував та урочисто запросив на знайомство з батьками.

Катя сіла на таксі й вже під’їжджала до потрібного будинку. Раптом вона почала нервувати.  Це був дуже дорогий район міста.

“Невже в такому районі можуть жити батьки двірника?” – думала Катя.

Таксі зупинилося біля розкішного будинку, Катя була вражена. Але побачивши Віктора з віником у руках, подумала, що напевно його батьки тут працюють і заспокоїлася.

– Як же я сумувала. Ми 3 дні не бачилися, а таке відчуття що ціла вічність пройшла – підійшовши до нього сказала дівчина.

– Ну-ну, обережніше. Я розумію тебе, у мене схожі почуття. Підемо в середину нас чекають.

Вони зайшли.

– А чому ми йдемо до парадного входу? Так можна? – Стривожено запитала Катя.

– А чому не можна? Ти до себе додому через сусідську квартиру заходиш? – сказав хлопець

Катя промовчала і слухняно увійшла.

Будинок вражав своєю красою, стояли дорогі зі смаком підібрані меблі, посеред вітальні стояв камін у готичному стилі.

– Мам, тат. Зустрічайте гостю. – Вигукнув хлопець.

“Що це? Це якийсь дурний розіграш?” – про себе думала Катя.

– Пробач, я забув тебе попередити. Це будинок моїх батьків, – сказав Віктор.

Дівчина почала плакати.

– Катя, що трапилося? Чим я тебе образив? – Здивовано запитав хлопець.

– Як ти міг? Невже ти думав, що я буду зустрічатись з тобою тільки заради грошей? – тихо відповіла дівчина.

– Мої батьки й справді дуже багаті, але це ж не моя заслуга. Сам я нічого ще не заробив. Раніше я жив у своє задоволення, витрачав татові гроші, катався на дорогому автомобілі, ночами пропадав у нічних клубах. Батькові набридла моя поведінка. і він позбавив мене всього, сказав, що я зможу повернутися додому тільки тоді, коли зрозумію як це, працювати й заробляти… Тоді чесно я не знав як це і образився на батька.

Вибрав найпростішу професію, спочатку мені здавалося, що я так караю батьків, щоб їм було соромно, що їхня дитина працює двірником. Але через деякий час зрозумів, що батько має рацію і почав поважати важку роботу. І тут зустрів тебе, і покохав.

Але тепер все по-іншому, батько повірив у мене, і незабаром виходжу на роботу в нашу фірму. Почну із простого менеджера.

Вибач, що я не розказав тобі цього раніше, я боявся тебе втратити.

Поки Віктор розповідав цю історію Катерина приходила до тями. Все встало на свої місця.

– Це ти вибач мені. Я була вражена й ображена. Мені здавалося нечесним що ти нічого не розповів про себе. Але я люблю тебе, незалежно хто ти й звідки. – сказала дівчина.

Катя дуже сподобалась батькам хлопця і пара почала жити разом. Через деякий час вони відсвяткували весілля. Потім народилась дитина. Пара була дуже щасливою що найшли одне одного.