Андрій жив із мамою, тата він не пам’ятав з дитинства. Він побачив у дворі дівчинку, яка привернула його увагу, її звали Каріною. Хлопець зовсім не соромився, що він допомагає мамі в такому дорослому віці. Він хотів якнайшвидше поговорити з дівчиною, яка була молодша за нього на три роки.

Дівчинка завжди хотіла собі старшого брата, і Андрій іноді її заміняв його. Каріна була у школі відмінницею і мріяла стати лікарем, а Андрій навчався не дуже добре, але мріяв стати рятівником.

Андрій любив водити дівчинку в березову алею, бо там сиділи на лавці й багато розмовляли. Він дуже подобався батькам Каріни, бо був дуже дбайливий. Хлопець казав їй, що коли вона виросте, він одружиться. Андрія забрали до армії, і він іноді писав дівчинці листи. Він сподівався, що вона чекатиме на нього і відповість взаємністю.

Минуло два роки служби, і хлопець дуже змужнів. Як тільки він посидів з мамою, одразу ж побіг до Карини додому. Дівчина, побачивши чоловіка, відразу ж стрибнула до нього на шию і сильно обняла.

– Ти повернувся, я так на тебе чекала – сказала дівчина.

Андрій одразу влаштувався працювати рятувальником і вже міг дозволити собі купити подарунки дівчині. Вони зустрічалися і Карина зрозуміла, що вона дуже любить хлопця. Одного разу дівчина відчула дивне відчуття у животі й сказала про це матері.

– Дочко, ти не вагітна? Про що ви думаєте з Андрієм? Тобі ще три роки вчитися – сказала мама.

– Це не тільки його вина, не лайся – сказала дочка.

– Якщо ти вагітна, то він повинен на тобі одружитися, – сказала мама.

Дівчина сходила до лікарні та боялася сказати хлопцеві про своє становище.

– Я вагітна – сказала дівчина.

– Я найщасливіша людина, нам треба терміново одружитися, – сказав хлопець і обійняв дівчину.

Після весілля пара домовилася, що Каріна не кидатиме навчання і до пологів ходитиме туди. Незабаром вона народила хлопчика і батьки назвали його Сашком. Андрій був дуже щасливим і намагався все робити заради своєї сім’ї. Одного разу Каріна відчула себе не добре. Але цього дня прийшов Андрій із радісною новиною, йому на роботі дали путівку на море, і родина мала їхати туди. Дівчина дуже зраділа, бо вона була вперше на морі. Вони були дуже щасливі, відпустка пройшла дуже добре. Каріні після моря не стало краще, у неї часто щось стискалося в грудях, і в роті, як і раніше, була гіркота. Одного разу вона сказала про це чоловікові, і Андрій одразу відправив її до лікарні. Після аналізів дівчині сказали, що має рак.

– Ви чого тягнули? Були ж якісь симптоми! – сказав лікар.

– Так, були, я думала, що це не серйозно – відповіла дівчина.

Вона плакала і не знала, як розповісти про це Андрію.

– Андрію, ти б знайшов нашому синові нову маму, якби мене не стало? – Запитала дівчина.

– Ти навіщо таке кажеш! Я люблю тільки тебе – сказав чоловік.

Хлопець не знав, як на це відреагувати, лаятись на дівчину чи пошкодувати.

– Все буде добре, багато людей живуть з раком – сказав хлопець і обійняв дружину.

Дівчина стала постійно ходити в лікарні. Лікарі запропонували пройти дівчині хімієтерапію, чого так боялася Каріна, бо вона стане лисою.

– Каріно, я тебе будь-якою любитиму. Волосся твоє відросте. А якщо ти зможеш вилікуватись завдяки цьому, то треба пробувати – сказав чоловік.

За кілька місяців дівчина не могла навіть підвестися з ліжка. Вона лежала в лікарні й думала про своє життя. Дівчина розуміла, що скоро помре і покликала Сашка до лікарні.

– Мамо, що з тобою? Ти скоро прийдеш додому? – спитав хлопчик.

– Я завжди тебе любитиму, Саша. Навіть якщо мене не буде поряд – сказала мама і вночі померла.

Андрій переживав смерть дружини дуже тяжко. Він не знав, як йому жити далі, бо ця жінка була для нього всім. На цвинтарі чоловік не міг стримати сліз. Почав випивати.

– Андрію, ти що з собою робиш? Я розумію, як тобі важко, але уяви, як важко Сашку? Він і маму втратив, і тата – сказала йому якось мати.

Андрій послухав маму та вирішив, що треба щось міняти. Він викинув усі пляшки та вирішив прийти додому за сином.

– Тату, а де ти був увесь час? – Запитав син.

– Я був у відрядженні. Зараз я нікуди не піду – сказав батько.

– А де наша мама? – Запитав хлопчик.

– Вона більше не повернеться. Але вона завжди поряд з тобою, вона спостерігає за тобою – сказав Андрій.

Чоловікові було тяжко одному із сином, але дуже добре допомагали бабусі. Щовихідних чоловік їздив до дружини на цвинтарі й довго стояв там. Він згадував їхній перший поцілунок, як вона сказала йому, що вагітна. Пройшло багато років, а Сашко ріс і ставав схожим на Каріну.

– Тату, розкажи мені про маму, – сказав син.

Батько розповів усе синові про те, якою була мама, як сильно любила його. Коли хлопцеві виповнилося 12 років, на День Народження прийшли бабусі. Коли Сашко поїв, то пішов грати у свою кімнату, але почув розмову з кухні.

– Андрію, минуло вже 6 років, тобі треба знайти жінку, треба жити далі – сказала бабуся.

– Ні, я поки що не готовий. Я не знаю, як Сашко до цього поставиться – сказав Андрій.

– Ти не правий, Саші якраз потрібна мама. А тобі вже потрібно нарешті перестати займатися жіночими справами, прибиранням та пранням – сказали бабусі.

Андрій задумався, бо йому все одно хотілося відчути жіноче тепло. На роботі новий диспетчер Юля мала День Народження, і дівчина запросила всіх до столу. Андрія дуже приваблювала ця дівчина, але йому здавалося, що якщо він почне з кимось стосунки, то зрадить Каріну. Вони багато розмовляли, і згодом стали зустрічатися. Юля хотіла познайомитися із Сашком, чого так боявся Андрій. Одного разу хлопчик ішов від репетитора додому та побачив тата з дівчиною.

– Сашко, це Юля. Моя нова знайома – сказав Андрій.

Увечері син спитав тата, хто ця дівчина.

– Я її люблю, Сашко. Але мені здається, що я зраджую маму – сказав Андрій.

– Тату, це не так. Якби ти був щасливий, мама була тільки рада – сказав Сашко.

На другий день Андрій привів Юлю до них додому, і вона дуже сподобалася хлопчику. Він розумів, що потрібно зробити незабаром дівчині пропозицію. Чоловік призначив зустріч у кафе та покликав туди дівчину.

– Виходь за мене заміж, я люблю тебе, – сказав чоловік.

Дівчина була дуже щаслива та погодилася.