— Із чоловіком зараз живемо з його батьками, чекаємо, коли наша квартира добудується, ключі обіцяють вже після Нового року видати! – розповідає тридцятирічна Вікторія. – Ну, саме собою зрозуміло, що у нас іпотека, до того ж збираємо на мінімальний ремонт квартири, а я в декреті. Тому й ухвалили таке рішення. У його батьків велика чотирикімнатна квартира, у чоловіка там частка, якщо що, та й вони не були проти нашого проживання.

Зі свекрами у молодої сім’ї стосунки були гарні. Місця у квартирі вистачало всім, побут у батьків давно налагоджений і нікого не напружував. Через день до них приходить жінка, яка займається прибиранням та приготуванням їжі, до того ж квартира просто наповнена гарною побутовою технікою. Меблі та ремонт у квартирі теж шикарні, все оновлено відносно недавно, багато що зроблено на замовлення. Свекри Вікторії – люди заможні.

— Ми з чоловіком заїкнулися спочатку, були готові скидатися на харчування та спільні потреби, але свекруха тільки рукою махнула – не треба, каже, не вигадуйте! Грошей не беруть, відмовляються. Збирайте, кажуть, на свій ремонт краще. Ну, ми іноді купуємо щось смачне до столу, звичайно, але це не так багато…

Разом зі свекрами Віка з чоловіком живуть вже два з половиною роки, встигли за цей час завагітніти та народити сина. Малюкові зараз рік і десять місяців, Віка сидить з ним удома, решта членів сім’ї цілий день на роботі. Крім Вікі, дитиною вечорами іноді займається лише чоловік. Свекри обмежуються тим, що дарують онуку іграшки, і мимохідь роблять «козу».

Але Віка не ображається: свою дитину свекри вже виростили, поратися з онуком зовсім не зобов’язані.

— До останнього часу жили – не тужили, як то кажуть, конфліктів не було, всіх усе влаштовувало! – розповідає Вікторія. – А тут ми з малюком з’їздили в гості до моєї мами. Прожили у неї три тижні. Мама побачила, що Тимофій в одноразових підгузках досі, і вирішила привчити його до горщика. І треба ж, у неї вийшло! Син тепер удень без підгузків, проситься на горщик, ми навіть на вулицю стали без них ходити.

Звичайно, час від часу трапляються казуси, не без цього, але до них Віка ставиться нормально. Зрештою, дитина тільки освоює нову навичку. Потрібно дати їй час, звикне. І мама також вважає. Головне тепер, сказала мама, в жодному разі не одягати дитині вдень підгузок, нехай ходить у трусиках, тренує набуту навичку.

— Від мами ми повернулися кілька днів тому, новий горщик із собою привезли, такі горді, що тепер уміємо користуватися ним за призначенням! – розповідає Вікторія. – А свекруха, як побачила, аж за серце схопилася. Як так, кричить, він ходитиме по квартирі без підгузника, чи що? Він же тут все забруднить! У мене ламінат, дорогі килими, елітні меблі, мені що, після вас все міняти доведеться?

Віка запевнила маму чоловіка, що дуже уважно стежитиме за дитиною, свекруха скептично поглянула на невістку й пішла на роботу.

— А у вихідні у нас почався просто треш якийсь! – розповідає Віка. – Бабуся раніше й уваги на онука не звертала, тепер сидить поряд. Він грає на килимі, тільки-но замре, вона його підхоплює під пахви, здирає труси й садить на горщик. Так швидко, що я не встигаю «Ой!» сказати… Учора у дитини аж істерика від цього трапилася, ледь заспокоїла. Чоловік поскаржився! Він їй сказав, що не треба так робити, що я стежу за сином сама. Так вона йому сказала, що рахунок нам виставить за зіпсоване майно, коли ми з’їжджатимемо. Надулася, як миша на крупу, зі мною не розмовляє.

Віка почувається незатишно, сваритися зі свекрухою зовсім не хочеться. Стільки часу прожили нормально і на тобі. Але і вдягати на дитину знову одноразовий підгузок для спокою бабусі теж якось неправильно. Жити їм разом ще як мінімум, до весни – поки ключі отримають, ремонти зроблять та переїдуть. І що, весь цей час ходити у підгузках? Це при тому, що дитина вже освоїла горщик, у нього непогано виходило.

Віка неправа? Поки хлопчик сидить на чужих меблях та килимах, має бути в підгузнику?

Як вам ситуація? Що думаєте?