Надворі було багато дітей. Юрко вийшов з новою іграшкою, і всі діти гралися нею. Іноді Юра давав вантажівку іншим хлопцям, але не на довго. Юля дивилася на брата, котрий був ще зовсім маленьким. Їй було вже майже 6 років, а йому лише 4 роки. Мама дітей між справами дивилася за ними у вікно, але хотіла встигнути приготувати обід до приходу старших дітей зі школи. Оля навчається у 2 класі, а Женя вже у 5 класі. Якби менші діти ходили до дитячого садка, то було б простіше. Женя допомагала мамі сидіти з малюками, поки та робила домашні справи. Діти дуже любили маму і допомагали їй, щоб вона не так сильно втомлювалася. Після вечері родина проводила час разом, і всі дружно розмовляли чи дивилися якесь кіно. Мама завжди дивилася на дітей з величезною любов’ю, і гладила свій живіт, в якому знову був малюк. Старші дуже любили прикладати голови до живота мами, щоби відчути ворушіння дитини.

– Колись і ви були такі маленькі, – казала мама.

Вони жили на 1 поверсі, тому жінці було дуже зручно стежити за дітьми. Жінка подивилася у вікно, і побачила свекра, що прямував до їхнього дому. Вона не знала, навіщо він ішов до них, особливо без попередження. Свекри приходили до її будинку, щоб покомандувати та пообурюватися, що все робиться не так. Чоловік Зинаїди Петрівни був на декілька кілька років, і дуже її оберігав. Все життя вона не працювала, а лише все критикувала. Свекруха з села ніколи не привозила з села чогось з собою, але поїсти у в Каті вдома вона завжди дуже любила. Дівчині було дуже прикро, бо вона з чоловіком Віталіком мало заробляли. Він пропадав на кількох роботах, щоб забезпечити таку велику родину, дружині було дуже шкода його. Сосиски в них було пораховано, всі порції завжди розподілені. Катя швидко сховала всі продукти в комору, щоб свекри зараз нічого не з’їли, і почала відчиняти двері батьку чоловіка. Він уже був дуже старим, але все одно не збирався йти з роботи.

– Я один до тебе приїхав, без дружини, – сказав чоловік.

Катерина дуже здивувалася, бо чоловік завжди був поряд зі своєю дружиною. Він завжди мовчав осторонь, бо боявся Зинаїду. Тільки один раз він висловив свою думку, коли жінка почала говорити молодим про те, що у них забагато дітей. Свекруха розповідала Каті про народні засоби, за допомогою яких можна було позбутися небажаної дитини. Катя ніколи не слухала її, бо дуже любила дітей.

– Гаразд, одна дитина, але три. Треба позбутися зайвої – сказала свекруха.

Тоді був сильний скандал, і свекор став на бік невістки. Той випадок жінка нагадує йому і до цього дня. Коли вона дізналася про 4-ту вагітність, то знову приїхала до молодих з порадами, як позбутися.

– Навіщо тобі ще діти? У вас вже забагато – сказала свекруха.

Їй дуже не подобалося те, що дівчина народжує самих дівчаток. УЗД цього разу показало хлопчика, але навіть якби була дівчинка, жінка все одно не зробила б аборт. З того дня невістка з Зинаїдою не розмовляла, і Катя навіть тішилася з цього.

– Та не метушись. Краще розбери пакет, я вам купив фруктів – сказав свекор.

Дівчина дуже здивувалася тому, що свекруха за всі роки жодного разу навіть копійкою не допомогла, а її чоловік сам пакет притяг. Вона вперше за ці роки побачила у ньому справжнього чоловіка, а не тінь своєї дружини. Катя не витримала і заплакала на його плечі. Раптом у жінки штовхнувся живіт, чому так зраділа дівчина.

– Рухається. Він так дідові зрадів – сказала жінка.

Катя взяла руку у діда і приклала до живота, говорячи, що зараз малюк штовхається ногою. Микита Сергійович стояв і щасливо стежив за цим усім. Потім у кімнаті з’явилися діти, які прибігли з вулиці.

– Діти, подивіться, хто до вас приїхав. Дід Микита, біжіть сюди – сказала мама.

Діти бачили, з якою любов’ю дивиться старий на їхню маму і на ненародженого брата. Спочатку вони розгубились, а потім побігли обіймати дідуся. Зинаїда Петрівна завжди забороняла дідові спілкуватися з малими, тож діти завжди йшли до кімнати. Вони вважали, що він їх не любить. Чоловік виявився дуже добрим, але просто соромився показати це.

– А ти ще до нас приїдеш? – Запитав онук.

– Приїду, мої добрі, – сказав дід.

Катя тихо підійшла до кімнати, де сиділи старий з дітьми, і побачила, як сильно вони повисли на ньому. Він був дуже щасливий, адже його полюбили. За кілька днів був великий конфлікт, якраз тоді, коли Віталік узяв вихідний уперше за довгий проміжок часу. Вони сиділи та мило спілкувалися, як раптом у двері постукала свекруха. Діти одразу ж сховалися до кімнат, щоб не перетинатися з бабусею.

– Ви що йому сказали? Чому ти налаштувала Микиту проти мене? – Запитала жінка.

– Мамо, що сталося? – спитав Віталік.

– Мені чоловік сказав, що поїхав у місто у справах. А він, виявляється, поїхав сюди. Заставив мене шукати роботу, і перестав давати гроші. Він сказав, що має допомагати онукам, але Микита повинен допомагати мені – кричала бабуся.

– Петрівно, не кричіть у моїй хаті – відповіла Катерина.

– Віталіку, скажи Каті, щоб вона перестала зі мною так розмовляти – сказала жінка.

– Вона все правильно каже – відповів син.

Раптом у квартиру зайшов Микита Сергійович.

– Ти що тут робиш? Ще й машиною приїхав? Я ж заборонила тобі – кричала жінка.

– А це твоя машина? На своїй машині я їздитиму тоді, коли захочу. Збирайся, я тебе на співбесіду записав – відповів чоловік.

– Яка співбесіда? Ти що? Я не піду працювати – кричала жінка.

– Вибачте нам, дорогі, за ці витівки – сказав Микита Сергійович.

Раптом з кімнати прибігли діти й обіймали його.

– Ура, діду, ти приїхав – кричали діти.

– Катю, ти не проти, якщо я завтра з’їжджу з дітьми до парку атракціонів? А ти відпочинеш – сказав свекор.

– Звичайно, дякую вам – усміхнулася мама.

– Не звертайте уваги на неї, все нормально буде – сказав дід, коли бабуся голосно грюкнула дверима.

Зинаїда Петрівна не стала терпіти цього і подала на розлучення, а чоловік погодився. Коли вона зрозуміла, що він не буде за нею бігати, то почала говорити, що готова вийти на роботу, аби тільки вони не розлучались.

– Я втомився від тебе, Зинаїдо. У нас велика родина, але ти цього не визнаєш, – сказав Микита.

Молодята дуже переживали за Микиту Сергійовича, але він був як ніколи щасливий. Він забрав до себе онуків на все літо, і сказав Каті, щоб після пологів вона сама приїжджала до села.