— Зі свекрухою у нас стосунки, чесно кажучи, не дуже! – розповідає 25-на Тетяна. – Після народження дитини вона почала безпардонно лізти з порадами та допомогою. Власне, навіть раніше це почалося ще під час вагітності. Пляшечки з сосками не купуйте, багаторазові підгузки та раннє висаджування – це марення, і взагалі, ви не знаєте, що таке маленька дитина! Довелося ставити на місце, і, мабуть, безболісно це зробити не вдалося.

Свекрусі, Маргариті Михайлівні, трохи за п’ятдесят, проте вона вже кілька років не працює, живе на доходи свекра, який поки що активно працює. При цьому сил та енергії у жінки море. Маргарита Михайлівна дуже хотіла онуків і від дня весілля мріяла, що допомагатиме невістці з малюком.

Тетяна одразу казала, що не хоче жодної допомоги, але свекруха тільки відмахувалася:

– Це ти зараз не хочеш! А ось народиться дитина, через пару безсонних ночей поспіль, заспіваєш по-іншому!

При цьому сама Маргарита Михайлівна ні секунди не сумнівалася, що так воно і буде: максимум через тиждень Тетяна прийде на уклін і, буквально благатиме прийти на виручку і хоч годинку погуляти з дитиною.

Ближче до пологів з’ясувалося, що Таня ще планує кесаревий розтин, і тут свекруха зовсім зібралася мало не переїхати до молодих – мовляв, ну після такої операції допомога молодій матері буде потрібна стовідсотково.

— Так, операція, якщо чесно, не з легких! – ділиться враженнями Тетяна. – І відходила я від неї досить довго. Але навіть при цьому жодної допомоги з дитиною я не потребувала абсолютно! Вдома у нас все зручно, все пристосовано, малюк цілий день чи на грудях висів чи спав. Купати ввечері охоче допомагав чоловік, готував він, прала машинка, прасування ми швидко скасували. Та й взагалі, мені було простіше потихеньку щось зробити, ніж приймати гостей. Але Маргарита Михайлівна не розуміла, влаштовувала істерики по телефону, скаржилася синові, що їй не дають порозумітися з дитиною і не кличуть допомагати.

Чоловік Тетяни намагався пояснити матері, що дитина поки що маленька і не до гостей, Таня он навіть свою маму особливо не запрошує. Але розмови, здається, були марними. Маргарита Михайлівна все одно ображалася.

— Та я нічого проти її спілкуванню з дитиною не мала, але тільки не зі мною! – пояснює Тетяна. – А вона явно хотіла читати свої нотації. Мені це зовсім не подобалось! У результаті вона на мене, здається, образилася, спілкуватися стала ввічливо-холодно. Хоча, може, так і краще, тримати дистанцію зі свекрухою мені подобається більше, ніж дружити.

…Зараз дитині Тані вже рік, і Маргарита Михайлівна, на щастя, заспокоїлася, допомагати не рветься особливо. Літо вона прожила на дачі, робила там заготівлі, кілька разів передавала звідти ягоди малюкові. Свекор привозив гостинці машиною до міста. Хоча – ну які ягоди семи-восьмимісячній дитині? Таня тільки починала вводити прикорм, і до свіжих ягід було ще як до Місяця. Втім, Таня не сперечалася, гостинці брала та дякувала, дари дачі з’їдала сама.

Новини про онука свекруха дізнається від сина, передає привіти та найкращі побажання, Тетяні більше не дзвонить, і невістку це цілком влаштовує.

— А на початку грудня малюкові виповнюється рік, буде перший справжній день народження! – Розповідає Таня. – Хочемо відзначити вузьким колом. Буде моя мама, сестра, ну і, звичайно, хочемо запросити свекруху зі свекром. Точніше, чоловік уже запросив. Але свекруха, уявляєш, стала в позу! Їй треба, щоб дзвонила та запрошувала їх я! Інакше, каже, ми з батьком не прийдемо!

– А яка різниця?

— Ну, начебто, я постійно проти їхніх візитів, може, проти й цього разу. Чи, може, це син без мого відома їх із дідом запросив до онука! Ні, їй треба, щоб я сама особисто зателефонувала та сказала – приходьте!

“Іти на уклін” до свекрухи на рівному місці Тетяні зовсім не хочеться. Вигадали проблему! Що це за ультиматуми такі, інакше не прийдемо? Ну, не хочуть, нехай не приходять, от і все. Але чоловік ображається. Він вважає, що Таня, як мати онука та господиня, має справді зателефонувати та запросити матір із батьком особисто. Нічого не станеться

А вам, як ситуація? Що думаєте?