Ірина Іванівна була вчителькою історії, жила у маленькому місті, де всі знали одне одного.

Рідним містом жінки був Київ, де вона працювала у 70-х роках. Ірина була волонтером, допомагала інвалідам та хворим дітям.

Їй було 23 роки, і дівчина думала, що все залежить від вчинків людей та прийняття своїх помилок. У неї було мало життєвого досвіду, і саме тому з нею і сталася така ситуація.

Тоді кожна людина хотіла створити собі гарне майбутнє, де найважливішою була родина.

Мати намагалася видати доньку за будь-якого більш менш забезпеченого чоловіка, бо дівчині було вже 23 роки. Ірина хотіла знайти свою людину, з якою їй буде комфортно, але цього дня не наставало.

Одного разу Ірина прокинулася рано-вранці й пішла на вулицю. Бабусі на лаві привіталися з нею, і дівчина пішла далі. Раптом вона відчула удар ззаду, і прийшла до тями через кілька хвилин.

Дівчину збив автомобіль, і водій одразу ж вийшов із машини та пішов надавати Ірині допомогу. Вона постаралася підвестися, але в неї не виходило, і Іра подумала, що у неї можуть бути проблеми зі спиною.

Дівчина мала шок, і хлопець запропонував довезти її до будинку. Мама в Ірини дуже хвилювалася за дочку, і вона не хотіла засмучувати її.

Ірина сказала, щоб хлопець відвіз її до школи, хоч він і казав, що спочатку треба їхати до лікарні чи додому. Дівчина наполягала но своєму і хлопець погодився. Прийшла вчасно навіть не запізнилася. Вона провела уроки та збиралася додому.

Біля школи Іра побачила знайому машину і спочатку злякалася, бо думала, що хлопець стежить за нею. Незабаром Олексій підійшов до дівчини сказав, що хоче загладити провину. Ірина зрозуміла, що хлопець дуже добрий і говорив щиро.

Олексій був шановною людиною в місті, міг спокійно їхати куди захоче, купити будь-які ліки. Хлопець запропонував дівчині сходити в кіно та провести час разом. Він сподобався їй, бо був дуже цікавим чоловіком.

Після кіно вони пішли до ресторану, де добре провели час. На годиннику було вже пізно, і дівчина попросила відвезти її додому. На прощання вони поцілувалися.

Вранці Ірина прокинулася від дзвінка у двері. Мами вдома не було, бо вона пішла на ринок по молоко.

– Хто там? – Запитала Ірина.

Дівчині відповів дитячий голос, який сказав, що їй треба дещо віддати. Ірина відчинила двері, і перед нею стояв хлопчик із величезним букетом троянд. Дівчина запитала, хто це передав, хоч і сама розуміла, що це Олексій.

Іра дуже зраділа цьому, бо сподівалася, що вони знову сходять разом у ресторан чи просто кудись. Але в цей день він не подзвонив, як і наступного тижня. Дівчина вже подумала, що вони вже не зустрінуться.

Через 10 днів хлопець таки знайшов дівчину біля її будинку. Він запросив її до ресторану і сказав, що пояснить, де він пропадав весь цей час.

Чоловік їздив у відрядження. Після ресторану Олексій запропонував дівчині залишитись у нього, і вона погодилася. Вранці Ірина прокинулася від того, що він на кухні готує сніданок.

Ірина зрозуміла, що закохалася у хлопця, і з того дня вони почали жити разом. Він часто пропадав цілими днями, але коли повертався, то казав, що був у справах.

Одного ранку дівчина прокинулася від того, що її нудить. Вона зрозуміла, що чекає на дитину і розповіла про це хлопцю. Він дозволив їй народжувати, сам був працьовитим хлопцем.

За 8 місяців дівчина зрозуміла, що час прийшов. Вона попросила відвезти чоловіка її до лікарні, але дорогою у неї відкрилася кровотеча.

Лікарі провели операцію, і після пологів сказали, що вона втратила дитину. Ірина не могла повірити, що це правда, і просила показати її немовля, на що лікарі відповіли тверде ні.

Через місяць дівчина прийшла додому, і вирішила піти від Олексія, бо він навіть не підтримав її. Мама намагалася відмовити її від переїзду на захід до знайомої, але дівчина вже твердо вирішила зробити це.

Там вона влаштувалась працювати до школи. Ірина почала життя з чистого аркуша, але все одно не забувала про дитину. Вона думала, як би зараз була щаслива з нею.

Олексій так і не згадував про дівчину, а згодом вона дізналася про те, що у нього була сім’я, і ​​у відрядження він не їздив. Його дружина була дочкою великого бізнесмена, і завдяки йому Олексій отримав таку посаду у 24 роки.

Незабаром Іра зрозуміла, що не хоче бути сама, і пішла до клубу. Там до неї підійшов молодий хлопець який признався їй у любові, і сказав, що хоче бути разом з нею. Дівчина повірила йому і за тиждень вони пішли до РАЦСу, щоб узаконити свої стосунки.

Це був добрий шлюб, хоч і хлопець був зовсім не багатий, зате чесно любив Ірину. Дітей у них не було, і вони вирішили взяти немовля з дитячого будинку. Вони прийшли туди й почали обирати.

Вихователька сказала, що учора привезли дівчинку, яка втратила рідних. Вони були з Києва, і була дуже доброю та розумною.

Вона називалася Леся. Пара забрала її додому, і через кілька місяців вона стала називати їх мамою та татом. Через рік Іра дізналася, що чекає на малюка, і через 9 місяців народила доньку.

Час минав, пара встала на ноги, почала добре заробляти. Дівчатка теж росли й з дивним збігом обставину були схожі одна на одну.

Це занепокоїло Іру і вона вирішила провести ДНК між ними. Жінка дуже чекала на результат, а коли він прийшов, то була шокована. Виявилось, що попередня дочка була рідною.

Вона не померла під час пологів, а її віддали багатшим батькам, які не могли мати дітей. Які з часом померли. Іра розповіла про все чоловікові, але дівчаткам вирішила не казати, бо боялася, що вони не зрозуміють її.

Життя приносить такі сюрпризи, про які важко уявити. Уся родина почала жити ще щасливіше після цієї новини, бо Ірина нарешті заспокоїлася через свою дитину, яку вважала загиблою.

Чоловік у всьому підтримував Ірину і дуже любив її, а про брехливого Олексія вона забула.