— Три з половиною роки вже живемо з Ігорем, як зараз кажуть, у цивільному шлюбі! – розповідає 32-на Василина. – Він за мене трохи старший. Шість років тому розлучився з дружиною – точніше, це вона його покинула. У свекрухи стався інсульт, та й колишня дружина не захотіла допомагати доглядати. Забрала їхню спільну доньку, їй чотири роки було тоді, і подала на розлучення. А, ну і на аліменти теж, звичайно!Розлучення вийшло дуже негарне, Ігор сприйняв відхід дружини в такій ситуації як зраду. А вже те, що вона подала на аліменти, і взагалі, вважав він, у жодні ворота не йшло.

Мати Ігоря виписали з лікарні у лежачому стані, жінці потрібен був постійний догляд. Ігореві довелося терміново перекроїти все своє життя — піти частково на віддалену роботу, знайти доглядальницю, що виявилося не так просто: хвора важила понад сто двадцять кілограмів, і працювати з нею мало хто погоджувався. А ті, хто погодився, ламали таку ціну, що Ігор за голову хапався. Але робити було нічого, без доглядальниці хоча б на кілька годин на день Ігор би не впорався.

І ніби й зарплата в нього була чималенька, але гроші танули зі страшною швидкістю.

Василина працює медсестрою і жила в сусідньому будинку, її порекомендували Ігореві, коли потрібно було поставити матері уколи та крапельниці за призначенням лікаря. Так і познайомилися.

— Коли раптом у нас з Ігорем почали складатися стосунки, я чомусь не думала, що це буде надовго та серйозно! – ділиться Василина. – Я тоді сама тільки відходила від розлучення з чоловіком, просто хотіла якось відірватися, про те, що захочу колись сім’ю і дітей, навіть не думала. Та я, чесно кажучи, взагалі не думала, що в мене буде колись дитина. Є деякі проблеми зі здоров’ям, у картці серед інших діагнозів безпліддя під питанням.

Ігор теж цілком виразно висловився з самого початку, що одружуватись більше не хоче. Йому вистачило першого шлюбу, а точніше, розлучення. Тому був проти розвитку відносин із Василиною.

— Як завжди, міркував про те, що штамп у паспорті нічого не вирішує і ні на що не впливає, а навпаки, створює лише проблеми! – Згадує Василина.

Спочатку молоді люди просто зустрічалися, а чотири роки тому матері Ігоря не стало, і за пів року Василіса переїхала до нього. Жили непогано, не сварилися, притерлись у побуті, допомагали та підтримували один одного. Іноді Ігор зустрічався з дочкою від першого шлюбу, проводив із нею вихідний.

— Спочатку мені було цілком комфортно так жити, а ось останнім часом усе якось змінилось! – зізнається Василина. – З’явилося відчуття, що я біжу по колу і гаю час. Жодного розвитку відносин не було. Жила у квартирі Ігоря, у незрозумілому статусі. У нього он і дитина в наявності, вже доросла, а в мене, як і раніше, нікого і нічого. І вік уже за тридцять. І перспектив не видно.

Нещодавно Василина поговорила з Ігорем, і він несподівано легко раптом погодився на дитину: хочеш – народжуй! І Василина перестала оберігатися.

— І тут моя помилка, звичайно, розумно треба спочатку зареєструвати стосунки, потім вагітніти, — розмірковує Василіса. – Але я навіть і не думала, що у мене за кілька місяців все вийде! Все-таки мені не шістнадцять років, а за тридцять, і статеве життя досить активне, і ніколи жодних вагітностей. А тут – як на замовлення!

Термін зараз поки що зовсім невеликий, і Ігор начебто навіть радий дитині, але проблема в тому, що одружуватися він, як і раніше, не хоче.

— Ось народиться дитина, каже, трохи підросте, а там побачимо! – розповідає Василина. – Я взагалі в шоці. Кажу, це коли вона трохи підросте, років за п’ять-шість? А раніше мені виховувати дитину самій, чи що? А він мені заявляє — а що, тобі теж аліменти потрібні, як моєї колишньої?

Від такого формулювання питання Василині ніяково. Ну так, вона, зрозуміло, розраховує на те, що батько дитини братиме участь у вихованні та допомагатиме матеріально. Звичайно, вирощувати малюка в наш час недешево. Не думав же Ігор, що Василина візьме все на себе?

І що відповісти це питання? Сказати: так, потрібні –  гарантовано отримати звинувачення у меркантильності. Він і так уже з гіркою усмішкою на вустах хитає головою – все, мовляв, про вас, жінок, зрозуміло. Відмовитися від аліментів – та з якого дива?

І потім, що за постійні порівняння з колишньою, з якою вони розлучені вже сім років? Ну так, було важке розлучення і таке інше, колишня дружина кинула Ігоря у важкій ситуації. Але ж Василина зовсім інша людина! Невідомо, як би вчинила вона. Зрештою, вона дуже багато допомагала Ігореві з матір’ю, і не лише за гроші.

Як взагалі бути у такій ситуації?

Вдавати, що нічого не відбувається, і жити далі разом, як ні в чому не бувало?

Тиснути й вимагати? Адже якщо не одружується зараз, напевно, через роки й тим більше дружиною Ігоря Василині вже не бути.

Що думаєте?