Катюша, приїжджай дочко, мамі зовсім погано, лікарі сказали надії немає. – голос батька в трубці тремтів, побачитися перед смертю хоче з тобою.

Ця новина застала Катерину на шляху до інституту, завтра у неї захист диплома. Її мама сильно хворіла, лікарі одразу попередили, що більше ніж пів року не протягне. На жаль, надто пізно Марія звернулася до лікарів. Вона була з села, а там завжди знайдеться робота, от і ніколи їй було в лікарню сходити.

Але під Новий рік довелось, але вже було пізно.

Батько не міг упокоритися з таким вироком. “Така молода, як же так.” Він був старший за дружину на 15 років, ревнував її страшно, говорив після його смерті вона і року не проживе і вискочить заміж. Здоров’ям батько давно не блищав. Але вийшло все навпаки.

Дорогі ліки, знахарки, а Марія лише чахла. Незабаром лікарі перестали її тримати та відправили додому, доживати.

Катя, перевірила чи вистачає їй грошей на автобус, сіла та поїхала до Сергіївки.

По дорозі вона гарячково набирала однокурсницю і попросила забрати дипломну записку, потім зайти в деканат, і пояснивши причину, перенести захист на останній день.

“Та як же так, телефон абсолютно розряджений і зарядка в гуртожитку. Добре хоч однокурсниці встигла зателефонувати.”

Через пів години їй уже було не до мобільного телефону, вона летіла знайомими вулицями, сподіваючись встигнути.

– Ну що? -Запитала вона, побачивши на порозі батька.

– Жива. Ти встигла. Дякую, доню.

Катя стала перед мамою на коліна, щоб тій було легше її перехрестити.

– Благословляю, доню. У мене до тебе прохання. Батько все знає, що мені одягнути й де лежить. Приший до комірця мережива, вони в скриньці, гаразд? І перед тим як люди прийдуть, ти мене пофарбуй, будь ласка.

Катя не стала запевняти маму, що вона видужає, вони обидві розуміли, що це кінець.

– Я все зроблю, матусю, обіцяю.

– Семен, укол. – з останніх сил сказала жінка. Їй було дуже боляче.

Вона заснула від знеболювального і більше не прокинулася.

Провівши маму в останню путь, виконавши всі обіцянки, Катя поверталася до міста.

Зайшовши в кімнату, вона виявила, що її сусідки-однокурсниці немає, і речей теж немає. Комендант пояснив це тим, що вона захистила диплом та поїхала працювати.

“Дипломної записки в кімнаті не було, напевно в деканаті” – розмірковувала Катя. Вона одразу кинулася дзвонити подрузі, та її телефон не відповідав.

Яким же було здивування Каті, коли вона дізналася, що подруга нічого в деканат не повідомляла і не передавала дипломну записку.

Декан увійшов у становище та погодився заслухати її завтра. Прийшовши знову в кімнату, вона виявила, що не тільки дипломної записки немає, а також ноутбука і флешки з усім матеріалом.

Дівчина не могла повірити, що сусідка так з нею вчинила.

Катя зустрічалася з красенем Русланом, через це сусідка Інна дуже заздрила їй. Адже на першому курсі Інна та Руслан мали короткий роман, але Катя про це не знала. Інна досі сохла по ньому, і коли настав момент їй нашкодити, вона забрала ноутбук і можливість здати диплом.

Розповідаючи, що сталося Руслану, вона й дізналася, що спричинило таку поведінку.

Катя мала затримку, Руслан сказав їй зробити тест. Він був позитивний. Увечері вони сиділи біля його матері та вислуховували її промови. Вона говорила про їхню безвідповідальність, і про те, що у чоловіка на першому місці має бути кар’єра.

Вони планували весілля, але через відрядження Руслана закордоном на пів року, скасували його.

Мати Руслана вмовляла зробити аборт.

Катя підняла очі на Руслана, той, прикусивши губу, сказав:

– Мама в принципі права. Тобі наступного року захищатися, а мені можливо продовжать контракт. Ти захистишся, я приїду, там подивимося. Може ми взагалі іншими очима один на одного подивимося.

Катя більше не слухала їх. На дерев’яних ногах, з заскленим поглядом, вона вийшла з їхньої квартири.

– Ні, ну ви це бачили, заміж вона захотіла. Кого ти привів? – обурювалася його мати.

Катя дійшла до гуртожитку, лягла на ліжко, згорнувшись калачиком і лежала втупившись в одну крапку на стіні.

Йшов час, Катерина залишилася при кафедрі лаборанткою, жила в гуртожитку, відвідувала батька, і в належний термін захистила диплом і народила сина.

Якось гуляючи у парку з піврічним сином, вона зустріла Віталіну, матір Руслана.

Та була підкреслено чемна, як це вміють робити нещирі люди.

– Катюша, сонечко, я так рада тебе бачити. А це твій синок? Відразу видно в тата свого. От бачиш як добре, що ти одумалася тоді й не стала нав’язувати Руслану чужу дитину. А у Руслана теж все добре, одружений, працює, кар’єра йде в гору.

Сказавши багато неприємних слів Катерині, Віталіна Інокентіївна тріумфально вийшла.

Катя нахилилася до дитини:

– У кого ж ти вдався сину?

Вони з батьком уже й ближню та далеку рідню перебрали. Всі русяві та сіроокі. Ігор був смаглявим до чорноти.

– Генетика вона така, — переконувала матусю літня патронажна сестра.- Радуйся таким генам, артистом буде.

Але у Катерини все одно було неспокійно на душі. Все частіше вона дивилася передачі, де розшукують переплутаних дітей. Не давала їй спокою і та думка, що ще за 2 місяці до пологів їй рекомендували кесарів розтин, хоча відчувала вона себе чудово. Потім поклали у відділ патології вагітності, також раптово зробили кесарів.

Дитину вона побачила лише наступного дня.

Катерина гнала сумніви геть, але одного разу сталося те, що вона так боялася. Її непосидючий синочок упав, і сильно поранив ніжку. Все б нічого, але кусок дерева, що стирчав із землі, зачепив велику артерію на стегні.

Викликали швидку, привезли до лікарні. Хлопчику терміново потрібно було робити переливання, оскільки він втратив багато крові.

– У нього рідкісна група крові, четверта негативна, а у вас яка? – Запитав лікар у Катерини.

– У мене? Друга.

– А у батька?

– У нього немає батька. – І тут як блискавкою промайнуло в голові у Каті. Друга, у Руслана теж друга. – Ми з ним здавали донорську кров в інституті й жартували тоді, мовляв, ми з ним однієї крові. Ви точно визначили, це не помилка ?

– Матуся, нам тут жартувати не доводиться, ви в травматології знаходитесь. У нас іноді рахунок на хвилини йде.

Ігорю перелили донорську кров.

Катерина, відійшовши від шоку, набрала в інтернеті, яка група крові може бути у дитини, якщо у батьків друга позитивна.

Передчуття її не обдурило. У хлопчика ніяк не могло бути четвертою негативною. Сумнівів у батьківстві Руслана в неї теж був. Він був її першим та єдиним чоловіком.

Катя не знала, куди йти й що робити. Насамперед вона зробила тест ДНК, він був негативний. Ігор був її сином.

– Ну що ж доню, він точно тепер наш, але розібратися потрібно, як це могло статися — говорив тато.

Катя з батьком звернулися до поліції, і на їхній подив слідчим виявився їхній односелець Ілля.

Вона розповіла, навіщо прийшла.

– Так, непроста ця справа, але ми все з’ясуємо. Тест ДНК є, а головного лікаря притиснемо. Ми будемо опрацьовувати 2 версії, випадково підмінили або комусь це було вигідно. Для другої версії мені потрібно знати все про батька дитини.

– Уу, це взагалі мимо. Йому він навіщо.

Хто б міг подумати, що така квола версія виведе на слід сина Катерини.

Виявляється, за день до операції Катюші, до пологового будинку надійшла жінка, яку підібрали на вулиці непритомною.

За допомогою кесаревого розтину у неї на світ з’явився міцний смаглявий хлопчик.

Жінці було сказано, що її дитина не вижила, але вона не дуже сумувала з цього приводу, оскільки збиралася писати відмовну.

Каті тепер все було ясно, адже вона довгий час взагалі не могла зрозуміти, чому її відправили так терміново на кесарів. Хоча їй була ще зарано, і жодних ознак пологової діяльності й близько не було.

Від душі трохи відлягло.

Але де її малюк. І отут спрацювала друга версія, зробили ті, кому це вигідно.

Тільки одна людина могла це зробити — всесильна мати Руслана, головний лікар приватної клініки, у якої було скрізь схоплено. Але навіщо їй це було потрібно?

Дізнавшись подробиці, Катерина повірила, що справедлива відплата існує.

Буквально через 3 місяці після від’їзду до Німеччини Руслан із друзями потрапив в автомобільну аварію. Він вижив у ній, і навіть не сильно постраждав, якщо не брати до уваги однієї пікантної подробиці: Руслан ніколи тепер не зможе стати батьком.

Дізнавшись про це Віталіна Інокентіївна відразу ж згадала про колишню невістку. Вона була дуже рада, коли дізналася, що дівчина не зробила аборт.

А далі справа техніки, а в цьому вона була майстриня. Підговорила лікарів, і їй зробили кесарів. Планувалося, що скажуть про смерть малюка, але тут так до речі підвернулась бездомна жінка.

Віталіна добре дбала про Макса, саме вона назвала онука.

Скандал, що вибухнув, і вимога віддати Максимку, вразила її наповал.

Напередодні вона розмовляла з Русланом, і він сказав, щоб вона не вплутувала його у свої справи.

Син відмовився від неї й у Віталіни відняли ноги.

Ішов час, Ілля читав казки на ніч Максиму та Ігорю. А Катюша готувала їжу для всіх.