Шуба була гарна. І дуже дорога. Людина, яка її подарувала Вірі Петрівні, від нестачі грошей не страждала. Зустрічалися вони кілька років, ось на згадку і залишилась. Ну як «на згадку», згадувати колишнього коханця Віра Петрівна не любила, розлучилися вони не дуже добре.

Таку красу Віра Петрівна одягати та носити просто боялася. А тут Тетяна сусідка запропонувала разом поїхати до Туреччини на відпочинок. Мовляв, якщо замовити відпочинок заздалегідь, за кілька місяців, то можна суттєво заощадити та вистачити навіть їх скромних зарплат медпрацівників. Хотілося хоча б чотиризірковий готель та щоб на морі. І вирішили продати шубу. Хоч Віра Петрівна і провінційна лікарка, але раз у житті могла по-людськи відпочити.

Дали оголошення на сайті. І вже наступного дня після публікації зателефонували. Через телефон Віра Петрівна показала одяг. Жінка, яка дзвонила, торгуватися не стала. Сказала, що ввечері вони із чоловіком заїдуть після роботи за покупкою.

Віра Петрівна з Тетяною чекали їх біля під’їзду. На вигляд люди пристойні, пішли до квартири. Жінка була приблизно тієї самої статури, що і Віра Петрівна, і після примірки та огляду відбулася угода. Наступного ранку Віра Петрівна з Тетяною добре розглянули купюри й зрозуміли, що більшість їх з них фальшиві.

У поліцію жінки не вірили. І вирішили повернути гроші самотужки. Номер, яким Віра Петрівна розмовляла з покупцями, вже не діяв.Тетяна запам’ятала номери бордової машини та знайшли інформацію про її власників в інтернеті. Так вдалося дізнатися про власника та його номер телефону. Цей номер був у оголошенні, за яким продавали квартиру.

Віра Петрівна сама б на це не наважилася. Але Тетяна бойова жінка, живе одна багато років і може за себе постояти. Жінки запаслися газовим балончиком та одягом у спортивному стилі. Потім зателефонували за номером телефону якби для того, щоб подивитись квартиру, що продається. Знайомий жіночий голос назвав їм адресу та годину зустрічі. За розрахунками чоловік цієї жінки був ще на роботі.

Приїхавши за вказаною адресою, вони встигли накрутити себе й розсердитися. Їхали довго. Віра Петрівна перебувала у стані агресії.

Жінка відчинила їм двері, не впізнавши в очі. Зрозуміла лише хто вони, коли були вже у передпокої. Гості зачинили вхідні двері за собою і вимагали повернути гроші. Візит власницю квартири явно вразив, у неї навіть затремтіли губи. Вона мовчки повернулась і пішла до кімнати. Жінки за нею. Біля стіни був сейф за картиною. Вона його відчинила, дістала потрібну суму та віддала. Потім повільно сіла на диван. Задкуючи Віра Петрівна та Тетяна вишли з квартири й щасливі вирушили додому.