У Кості з Настею весілля було скромне, раніше майже не було шикарних. Насті навіть фату подруга дала тимчасово, щоб потім повернула назад. Але справа не в цьому, річ у тім, що вони любили одне одного так, що не могли надихатися.

Почалося сімейне життя, Костя намагався бути добрим чоловіком, народився довгоочікуваний син, вони виховували його в коханні. Все для сина, та й одне одного не забували. Сім’я була міцна, спочатку жили у її батьків у квартирі, але потім переїхали до його батьків в інше невелике містечко, у них свій будинок, місце було де жити, але Насті хотілося своє житло.

Будинок збудували великий, світлий у два поверхи, батьки допомагали й ті, й інші, і ось через десять років Костя з Настею живуть у своєму будинку, син навчається у школі. Насті подобається їхній будинок, вона із задоволенням веде домашнє господарство, хоч і працює, Костя працює у будівельній фірмі, і в цьому плані їм пощастило з будівництвом.

Розробили присадибну ділянку, двір перетворили на «мрію господині», Настя облагороджувала територію, а Костя допомагав, навколо квіти, декоративні чагарники. Батьки Кості до невістки ставляться добре, радіють, що така господарська і зі смаком дружина у сина.

І раптом Настя на тридцять восьмому році зрозуміла, що в них з’явиться знову малюк. Вона поспішила повідомити Кость цю новину, він зрадів, а через дев’ять місяців зустрічав її з донькою з пологового будинку. Синові було вже п’ятнадцять, а донька тільки народилася, різниця велика між дітьми, але нічого, Насті не складно, швидко все згадала і присвятила себе дочці. У цьому віці жінка вже по-іншому ставиться до материнства, з розумінням, з особливою теплотою і турботою про малюка, в молодості це проходить швидко, не встигла озирнутися, дитина пішла в садок, школу.

Минуло років п’ять, донька підросла, у садок ходить, син навчається у будівельному коледжі, мабуть, вирішив стати будівельником, як батько.

Якось Костя увечері після роботи сказав Насті:

– Мене відправляють у відрядження, там наша фірма об’єкт за договором вирішила будувати, і керівництво спрямовує мене, як досвідченого спеціаліста. Настя стривожилася:

– Костику, надовго тебе відправляють?

– Поки що на два місяці, а там, мабуть, заміну надішлють. Ну ти не хвилюйся, я іноді приїжджатиму на вихідні, і гроші вам відправлятиму.

Костя поїхав, час минав, він приїжджав кілька разів на вихідні, але потім дзвонив і казав, що не може вирватися, роботи багато, треба встигати, та й укладатися в строки. Відрядження йому продовжили ще, вже пів року Костя жив там,  дзвонив, казав, що нудьгує, і надсилав гроші.

Настя втомилася одна, на ній будинок, двоє дітей, а нещодавно вона зустріла колегу чоловіка, почала скаржитися:

– Іване, що у вас на фірмі більше нема кого направити у відрядження, мій Костя сидить там безвилазно вже незабаром рік? Іван якось дивно на неї подивився:

– Чому ж нема кого, просто Костя сам не хоче приїжджати сюди, каже, що йому там подобається, і просить продовжувати автоматично його відрядження. Настя здивувалася:

– Як так? Мені каже, що нудьгує, але заміни йому немає, тож і затримався там.

– Ну не знаю, не знаю, – розсміявся Іван, і попрямував до своєї машини.

А Костя пів року тому познайомився з жінкою років близько сорока, Марина працює адміністратором у готелі, де мешкає Костя. Готель йому оплачує фірма, він все-таки інженер з будівництва, і керує однією з ділянок. Марина приємна, симпатична жінка, у розлученні, Костя запросив її до кафе, а потім закрутилося, закрутилося. Марина живе у батьків, після розлучення чоловік її залишив ні з чим, житла свого немає, зустрічалися з Костею у його номері, вона навіть жила там по кілька днів.

Він забув про свою любов до дружини, його наздогнала нове кохання, а Марина робила все, щоб Костя залишився з нею, поставила мету – вийти за нього заміж. Вона розумна, стильна, цілеспрямована та сильна натура. Такі жінки чоловікам подобаються, а Костя виїхав зі свого провінційного міста, побачив гарну жінку і розтанув у її обіймах.

Зателефонувала дружина:

– Костю, я дізналася, виявляється ти сам просиш продовжити тобі відрядження, а мені говориш зовсім інше. Ти що знайшов там іншу жінку? По іншому я не можу це пояснити.

— Хто це тобі сказав? – обурювався Костя.

– Хто-хто, Іване, твій друг і колега, я його нещодавно зустріла та запитала про тебе.

– Навіщо ти питаєш про мене у когось? Якщо ти мені не довіряєш, то й живи, як хочеш, – злісно відповів Костя й образився.

Настя не впізнавала свого чоловіка, завжди добрий, поступливий, не дозволяв собі кричати на дружину, а тут таке. Вона зрозуміла, що чоловік образився і більше не відповість. Зателефонувала за три дні, не відповів. Щоправда, через тиждень надіслав грошей.

Минуло ще три місяці, Костя розмовляв телефоном неохоче, сам вже ніколи не дзвонив, дзвонила Настя, востаннє сказав, що через два тижні повертається з відрядження із сюрпризом. Настя все думала, гадала, що за сюрприз буде від чоловіка?

Через два тижні надвечір Настя у вікно побачила машину чоловіка, і вискочила у двір, відчинила ворота, Костя в’їхав. Настя побачила, що в машині він не один, поряд сиділа жінка.

Вони вийшли з машини, Настя стояла розгублена, переводила погляд з одного на іншу:

– Привіт дружино, ось знайомся, це Марина, моя улюблена жінка, ми житимемо тут, а ти збирай свої речі, забирай доньку і йди. У Насті потемніло в очах, вона мало не впала.

– Оце сюрприз! Костю, ти що сім’ю свою кидаєш, і привіз сюди цю жінку?

– Так, з тобою ми розлучимося, я одружуся з нею. Це моє остаточне рішення.

У Насті все сімейне життя полетіло під укіс, все навперейми, що робити, їй йти нікуди, будинок будували разом. Вона увійшла до хати, сльози текли градом, взяла доньку, і пішла до батьків чоловіка, вирішила там переночувати. Батьки Кості теж були в шоковані, не могли повірити, що так швидко їхній син забув сім’ю.

На ранок Настя відвела доньку до садка, зайшла додому, зібрати речі, чоловіка з Мариною не було, він поїхав на роботу, і взяв її з собою, вона хоче працювати разом із Костею. Речей виявилося багато, Настя вирішила поїхати до матері. Вона зателефонувала до компанії з вантажних перевезень. Наступного дня вона з донькою поїхала до матері в інше місто, а син залишився тут із батьком, він вже працює в будівельній фірмі, де і батько, і поки що не хоче втрачати місце. Настя його розуміла і не образилася на сина, він уже дорослий.

Настя живе у квартирі з матір’ю, добре, що квартира трикімнатна, мати хворіє, майже нікуди не виходить, донька вчиться у другому класі, а Настя бореться з колишнім чоловіком, вона подала на поділ будинку та майна, так вчинити порадила шкільна подруга, у неї чоловік юрист, вони їй допомагають. Костя їй дзвонить і загрожує, що вона нічого не отримає, це триває другий рік, він навіть шантажує її, стверджує, що цей будинок сина.

Зрештою він виплатив Насті хорошу суму, половину вартості будинку, довелося йому взяти величезний кредит, а син одружився, і пішов від батька. Марині не подобається, що він узяв великий кредит, думала, що будинок просто так дістанеться їм, принаймні так обіцяв Костя, потрібно платити, а їй хочеться до Туреччини влітку.

Поступово Настя прийшла до тями, обжилася, відкрила салон краси.

Квартира є, донька вчиться, і Настя поринула в нову для себе індустрію, виявляється це її мрія, просто вона була десь глибоко в ній, а чоловік зрадник підштовхнув виконання її до цього. Настя була десь навіть вдячна йому за це її перетворення. Вона з таким інтересом взялася за справу, ставилася з великою повагою до кожної клієнтки, їй подобалося, коли йшли з салону гарні жінки, з гордо піднесеною головою, а головне щасливі.

Життя у Насті налагодилося, вона розцвіла, подобається чоловікам, але не підпускає їх близько, ще не зникла з її серця пам’ять про зраду чоловіка, якому вона безмежно вірила. Напевно, все ще попереду.