Дем’ян Ігнатович зігрівався, прогулюючись територією кладовища. Він там працював сторожем. Зима, морози вдарили, а приміщення у якому він сидів погано опалюється. У таких умовах або чаї постійно ганяти, або виходити для контрасту на мороз – потім, ніби в тепло повертаєшся. Так він не замерзає, і робота виконується.

Район тут спокійний, хулігани рідко заходять. Пригоди лише за теплої погоди іноді траплялися. А зимою можна розслабитись, тільки сам мороз не дає.

Старий сторож не розраховував, що, окрім розминки, обхід цвинтаря принесе ще якісь результати. Вже стемніло, транспорт майже не ходить. Але тут око різало щось незвичне. Дем’ян Ігнатович цю територію знає як свої п’ять пальців, візуальна пам’ять у нього хороша. А зараз як у тій грі – знайди десять відмінностей. Все те та не те.

Сторож не міг зрозуміти, що не так і через що таке занепокоєння виникло. Його мозок не одразу видав інформацію. А коли він зрозумів у чому річ, здивувався. Він помітив, що біля однієї з могил під лавку стягнуто кілька вінків. Непорядок. Виходить, що він не стежив. І начебто не було тут сьогодні нікого підозрілого.

Літній чоловік неквапом пішов до цієї купи. Але тут злякано завмер, йому здалося, що під лавкою хтось лежить. Наступної миті він кинувся туди, і справді побачив там людину.

На снігу лежала жінка, яка була майже без одягу, її легкий спортивний костюм можна не брати до уваги. Бідолаха, схоже, намагаючись зігрітися, залізла під лавку і сяк-так укрилася вінками від холодного вітру.

Дем’ян Ігнатович почав її трясти, а потім скинув із себе фуфайку та вкрив її. То була молода жінка. Лежала холодна, непритомна, але ще дихала. Літній чоловік відразу ж викликав швидку, сам залишався з нею, намагаючись привести її до тями. На жаль, здоров’я не дозволяло перенести до будки. Але він хоч якось намагався.

Швидка приїхала досить швидко. Весь цей час жінка так і не приходила до тями. Сторож переживав, тож поїхав із нею до лікарні. Ще в машині лікар сказав, що жінці пощастило, нічого не встигла відморозити, візуально не критичний стан.

Вже в лікарні. Дем’ян Ігнатович чекав, підскакуючи щоразу, коли якийсь чоловік у білому халаті проходив. Згодом поліціянти прийшли. Після розмови з лікарем почали старому ставити запитання.

Старий сторож прикинув – між його обходами години дві могло пройти, звичайно, міг і не помітити в попередній раз, але навряд. Тому швидше за все на морозі вона була не довго. І це їй ще пощастило, що він чергував.

Поліція нічого кримінального у цьому випадку не знайшла. Швидше за все, побутова проблема. Прийде жінка в себе, буде остаточно ясно. Повідомили, що за аналізами у потерпілої виявлено сліди заборонених речовин, особу її поки що не встановлено. Попередньо припускали, що вона з тих, хто зловживає. Швидше за все, під час чергової гулянки перебрала, нічого не розуміла, і занесло її на цвинтар. Туди якось дісталася, а потім заснула, і почала підмерзати, вінками намагалася зігрітися.

Дем’ян Ігнатович не міг піти, не з’ясувавши подробиць. Його чергування закінчувалося, керівництву свому сказав що позаштатна ситуація. Він вирішив дочекатися, поки ця невстановлена ​​особа прийде до тями. Відповідальність за її життя відчував. Був упевнений, що жінці потрібна допомога.

Напевно, у цієї жінки немає людини, на яку можна покластися. Літній чоловік подумав, що прокинеться вона, а тут він, руку допомоги подасть.

Дем’ян Ігнатович сидів біля її ліжка. Подумки у голові прокручував, з якого боку краще моралі почати читати, ніж травмувати психіку, і зробити гірше цій нещасній. На крайній випадок вже думав із дружиною порадитися, може взяти цю молоду жінку на перетримку, так би мовити. Поки що вона не забуде про шкідливі звички. Але потім лаяв себе за такі думки. Дружині і так вистачає проблем.

Перебирав у думці знайомих, до кого можна звернутися. Але навряд чи хтось наважиться на таку авантюру. Ось дружина точно підтримала б, але зараз невідповідний момент.

За своїми роздумами не помітив, як молода жінка розплющила очі. Дем’ян Ігнатович здригнувся, коли вона заговорила. Дівчина поспішила вибачитись, а він відразу почав її заспокоювати.

– Нічого-нічого, головне – більше в такій ситуації не опинятись, – схвильовано сказав він. – Знаєш, у житті різне трапляється, краще оминати цю справу стороною.

– Яка справа? – не зрозуміла жінка.

Пізніше з’ясувалося, що нічого забороненого Каріна не вживає в принципі, і сьогодні в тому числі. Точніше з власної волі не вживає. Вона потрапила в халепу через власного чоловіка.

Тиждень тому вона вийшла заміж за милого хлопця. Це було виважене рішення. Він був надійним та дбайливим. Вона гадала, що йому можна вірити. Каріна не кидалася на першого зустрічного, вона вже втратила коханого чоловіка, а в кохання з першого погляду більше не вірила. Коли зустріла Романа, зрозуміла, що дивляться в один бік. Він до неї довго залицявся, і Каріна щиро вважала, що він її любив.

Вважала до цього дня. Сьогодні Роман зробив їй дивну пропозицію. Сказав, а спробуймо щось нове. Каріна не повірила своїм очам, коли він показав шприц. Це було надто для неї, не думала, що чоловік виявиться таким. Звісно, ​​відмовилася, посварилися. Вперше він її розчарував, до того ж дуже сильно.

Роман одразу ж спробував згладити незручний момент, сказав, що сам уперше, повівся на веселі розповіді друзів, вибачився за дурість. Запропонував випити примирливий келих. Так удвох подужали пляшку шампанського. А Карина рідко п’є, її одразу в сон хилить.

Так і цього разу прямо за переглядом романтичної мелодрами заснула на дивані. А невдовзі відчула укол.

Жінка прийняла все за сон. Слабкість у всьому тілі, якісь галюцинації, здавалося, що її кудись тягнуть. Якоїсь миті розплющила очі, побачила розпливчасте обличчя чоловіка. Запитала куди, сказав – спи, в ліжко несу. Здається, вона заснула, снилося, що їдуть у машині, а потім відчула холод.

Прокинулася на могилі колишнього чоловіка. Знову все сприйняла за сон. У такому стані намагалася якось зігрітися, єдине, що змогла – стягнути вінки з найближчих могил і накритися. І весь цей час не приймала те, що відбувається за реальність. А потім отямилася тут, у лікарні.

Почувши від Дем’яна Ігнатовича, як вона тут опинилася, все зрозуміла
Чоловік захотів її позбутися.  Насильно не хотів нічого робити, раптом почне відбиватися, закинув вудку, але вона не погодилася. Тоді він пустив у хід шампанське. А потім спокійно зробив те, що задумав.

Роман знав, як дружина переживала через смерть першого чоловіка, на цьому й вирішив зіграти.

Колишній чоловік Каріни помер від раку. За кілька місяців згорів. Не скаржився на здоров’я, а коли стало погано, лікарі розвели руками вже пізно. Була остання стадія. Каріна звинувачувала себе, що вчасно не помітила його хворобу. Вважала, що він знав, але не хотів її засмучувати. Лікарі говорили, що шансів було мало, навіть якби почали раніше лікувати, проте жінка вірила, що варто спробувати. А чоловік, швидше за все, не хотів турбувати її своїми скаргами, він завжди боявся здатися слабким.

Загалом Роман заздалегідь все прорахував. Спочатку були друзями, він її вислуховував та заспокоював, а потім запропонував стати не просто друзями, зробив їй пропозицію. Каріна побачила у ньому опору, погодилася. Начебто дружба переросла у кохання. А після весілля чоловік поспішив її позбутися.

Якби знайшли жінку, яка завмерла на могилі колишнього чоловіка, то Романа б не запідозрили. Він може сказати, що Каріна так і не розлюбила колишнього. Він добре вміє маніпулювати почуттями, виставить себе жертвою, розповість, що все зробив для неї, а вона така…

– До поліції зараз же зателефоную, – рішуче сказав Дем’ян Ігнатович.

– Зачекайте, – зупинила його Карина. – Я йому підіграю. Подивлюся на невтішного вдівця.

І вона попросила свого рятівника ще в дечім допомогти їй. Знайти в лікарні лікаря, який зможе переконливо повідомити її недбайливого чоловіка, що вона загинула.

– Це я швидко, – охоче відгукнувся Дем’ян Ігнатович. – Я тут вже все і всіх знаю, – і він похмурнів.

Тепер Каріна почала розпитувати його, чому так. Літній чоловік зітхнув і розповів їй свою сумну історію. Дружина тут проходить лікування. Із серцем погано. Будь-якої миті може бути повторний інсульт, і кінець. Потрібна операція, і що швидше, то краще.

– Дуже багато грошей потрібно? – Запитала Каріна.

– Грошей багато, а часу зовсім мало лікарі дають, – задумливо дивився на свої руки Дем’ян Ігнатович. – А у нас стільки нема. Ось намагаюся заробити. Я б і радий працювати на будь-якій роботі, але здоров’я та роки дозволяють лише сторожем.

Молода жінка з розумінням дивилася на дідуся. Каріна досі не відійшла після смерті першого чоловіка.  Лише три роки після весілля минуло. А Дем’ян Ігнатович із дружиною прожили багато років, рубінове весілля відсвяткували, сподівалися до золотого дожити. А тут терміни, виявляється, підтискають. Літній чоловік не опускає руки, хоч і розуміє, що ця його робота особливої ​​ролі не зіграє, але борсається, аби не стояти на місці.

Суму, необхідну для операції, чоловік не назвав. Сказав, що навіть вимовляти таку не може. Квартиру свою скромну тільки продати, і то не факт на все вистачить, потім ще реабілітація, хвилюватися не можна буде. А як не хвилюватись, якщо жити ніде?

Дружина заборонила продавати житло. Сказала, будь що буде, хоч новий рік спокійно відсвяткує вдома. Ось така ситуація у рядового сторожа цвинтара. Дружину врятувати не може, але врятував іншу людину.

– Ваша дружина пишається вами, – усміхнулася Карина.

– Що ви, – захвилювався Дем’ян Ігнатович. – Я їй жодного слова не сказав. Вона за вас тепер переживатиме.

Літній чоловік ще раз допоміг Каріні. Домовився з одним лікарем, що той чоловікові цієї жінки зателефонує.

Все владнавши, пішов додому спати після напруженої зміни. Знову сумно йому стало через кохану дружину. Йому ніколи не зібрати стільки грошей. Тішило, що хоч у когось усе має закінчитися добре. Сподівався, що чоловіка цієї нещасної посадять за таке.

Цікаво, що ж цьому Романові не сподобалося в дружині, що вирішив її позбутися? Дем’ян Ігнатович навіть не уточнив деталей. Тепер точно дружині не можна розповідати, бо буде собі додумувати і хвилюватися. Вирішив для себе, що треба буде Каріну відвідати наступного дня, якщо, звичайно, не випишуть її.

Прийшов літній чоловік додому, втомлений завалився спати. А за пару годин його розбудив телефонний дзвінок. Він був у шоці – дзвонили з лікарні. Повідомили, що на них чекають на операцію. Виявляється, вона вже оплачена.

– Не може бути, – Дем’ян Ігнатович дивився на телефон.

Ущипнув себе для впевненості. А то мало, така насичена ніч була, може, й наснилося.

Але розібравшись, зрозумів, що насправді знайшовся хтось, хто заплатив за операцію. Все до копійки було оплачено однією людиною.

Літній чоловік зрозумів, що це була Каріна. У лікарні він її вже не застав, а лікар, з яким домовлявся, сказав, що все в неї добре. Її чоловіка відправили відходити від шоку до поліцейської дільниці.

Виявилося, що Каріна була багата. Так віддячила своєму рятівнику. Якби не він, то весь її статок перейшов би в руки негідника, а так частина пішла на добру справу.

Дружині Дем’яна Ігнатовича зробили операцію і все пройшло успішно. Новий рік у літньої пари все одно не вдалося зустріти разом у квартирі, але тільки через те, що літня жінка ще лежала в лікарні після операції. На Різдво її вже виписали. Тепер подружжя вірило, що доживе і до золотого весілля.