Ось бувають невдалі дні, коли все йде негаразд. Вранці яєчня пригоріла, в обід каву на штани пролив, а ввечері кран протік. Ось такий невдалий день видався в Олександра. І батьки з дачі мають за годину приїхати.

Саша перекрив воду і почав шукати майстра для ремонту. Батьки приїхали раніше, тому пошуки довелося перервати.

-Сашка, ну кому ти дзвониш? – Мати з порога почала командувати. – Сергію дзвони.

-Якому Сергію? – Сашко насправді розумів якому саме.

-Як якому? Твому брату. Синові Валі. Він же сантехнік.

-Мамо, у мене його телефону немає.

-У тебе ніколи немає потрібних телефонів. Сама Валі зателефоную, нехай Сергія пришле завтра. – махнула на сина рукою і пішла дзвонити.

-І до завтра без води будемо? – Сашко після роботи ще не встиг в душ піти.

-У магазин сходи за водою. – Батько похмуро пішов на кухню, відносити сумки.

Сергій приїхав близько десятої години ранку.

– Здорова Саша. Прийшов рятувати вас. – Сергій простягнув руку.

Сашко дивився на свого троюрідного брата і дивувався, як він змінився за останні два роки, що вони не бачилися. Та й коли бачитись. Сашка пропадає в лабораторії, а Серьога працював в конторі. Інтересів спільних немає, а сімейних заходів на кшталт весіль чи похорону давно не було. Сергій сильно поправився. Наїв живіт та щоки.

-Вітання. Давно не бачилися. – Сашко потиснув руку. – Я напевно не потрібен. Піду до себе.

Сергій працював не довго, за одне там щось почистив, підкрутив.

-Сашка, йди до столу. – мати покликала Олександра.

А на кухні мати вже накрила стіл. Батько картоплі насмажив, мама котлет наліпила, салат зробили Гриби відкрили.

-Тітка Тань, у вас завжди такі смачні помідори. – Сергій нахвалював.

-Матері своїй візьми. Ми вчора багато із дачі привезли. – Тетяна вже накладала у пакет.

-Сергій, тримай. Це за роботу. – Сашко дістав гроші й засунув братові.

-Саша ти чого? Ми ж сім’я. – Сергій зам’явся, але гроші взяв.

Коли Сергій пішов, мати невдоволено висловилася.

-От навіщо ти гроші дав? Я стіл накрила. Помідори дала.

-А ти хотіла, щоб він безплатно приїде?

-Він же родина. Я його годувала.

-Мамо, годувала ти племінника, а я гроші сантехніку дав. І не хочу, я бути йому винен. Закриймо цю тему.

Сашко пішов у свою кімнату далі працювати.

Весна підкралася непомітно та батьки знову відкрили дачний сезон. У п’ятницю вранці поїхали на дачу. Сашка відпрацював свій останній робочий день перед відрядженням і в хорошому настрої прийшов додому. Завтра вранці наведе лиску в доповіді, ляже раніше спати й в неділю ранковим рейсом на конференцію.

Тільки от відпочити не вдалося. Знову потік бачок, а викликати сантехніка вже було пізно. Викликав на ранок.

-Хто ж вам так погано це раніше зробив? – Чоловік років п’ятдесяти дивився на фаянсове диво.

-Один молодий фахівець.

-Напевно вас надурив. Добре хоч нікого не затопило.

-Новий потрібний?

-Так, зараз сину зателефоную він із магазину привезе

-Мені щось по простіше і швидше.

-Не переживайте, зробимо.

Новий бачок стояв на своєму місці й Сашко нарешті зміг повернутися до доповіді.

Задзвонив телефон. Незнайомий номер, але хто ж знає, хто дзвонить, може з приводу конференції.

-Алло.

-О, Саша, це Сергій. – На тому кінці почувся голос того, хто ощасливив їхню сім’ю пів року тому.

-Привіт.

-Я твій телефон у тітки Тані взяв. Сергію, тут така справа. Допомога твоя потрібна.

-Вибач, мені ніколи. Я завтра відлітаю.

-Так я в курсі. Тітка Таня сказала. Але я не довго. Я тобі зараз свій комп’ютер привезу. Подивися, бо зовсім перестав працювати. Ти ж у цьому знаєшся, тобі хвилинна справа.

-Вибач, але мені ніколи. Я доповіддю для конференції зайнятий.

-А Тітка Таня сказала, що ти це вранці повинен був зробити, я тому і зараз дзвоню. – Сергій не вгавав. – Ну, знайди для родича час, допоможи з проблемою. – почав тиснути на родинні почуття.

-Так, я збирався закінчити цього ранку. Тільки я весь ранок провів у компанії сантехніка, яка міняла нам бачок. А зараз мені треба закінчити роботу. До побачення Сергій.

-Але як же? Ми ж родина. – На тому кінці голос якось спохмурнів.

-Саме так. Родина. Мені треба працювати. – Сашко скинув дзвінок.

Олександр закінчив свою роботу ближче до півночі. Нічого, на сон було кілька годин, а якщо пощастить, то подрімає в літаку, благо місце гарне. Родичі це добре, але зараз важливіше уявити свою доповідь. І мама зрозуміє. Тим більше бачок він так і залишив у туалеті до повернення батьків. Шкода, що Сергій не зрозуміє.