«Не подобається, мамо, то періть самі! Тільки манікюр не пошкодьте. І взагалі, я ваші претензії терпіти більше не маю наміру. Сама знаю, що і як у господарстві робити». Люда чекала будь-якої реакції, але не такої
«Ох, і не пощастило ж Людці зі свекрухою» – говорили всі довкола. Людмила вийшла заміж за Дениса з любові, хоч і були вони разом не довго. Денис ріс без батька, але мама Ангеліна Олегівна його зробила все, щоб син нічого не потребував. Маленький намет на ринку невеликого міста за кілька років перетворився на мережу магазинів дитячого одягу. Доходи вже дозволяли жити безтурботно.
Людмила страшенно боялася свекрухи, налякана розповідями оточуючих, яка та стерва. Впевнена в собі жінка, яка не терпить, коли їй заперечують, з перших днів їх з Денисом сімейного життя почала втручатися в побут молодих. Це було не дивно, адже жити Люда переїхала до чоловіка та його матері. І господаркою у великій трикімнатній квартирі, як і раніше, була Ангеліна Олегівна. «Могла б їм і окреме житло купити», – шепотіли родичі. «Зжере вона Людку зовсім», – пророкували подружки. «Може, не треба було за нього виходити? Ми ж люди прості, бідні. Не рівня цим», – запитувала Людмилу її мати.
Через пару тижнів Люда вже починала здригатися, як тільки свекруха намагалася з нею заговорити. З кожним словом вона чекала нового закиду. Здавалося б, Ангеліна Олегівна твердо вирішила вижити її з дому. І ось одного разу у вихідний день, коли свекруха сиділа в кріслі й фарбувала собі нігті, Людмила отримала від неї чергове зауваження: “Тюль можна було б і руками випрати, в машинці зіпсуєш”. Людмила звично опустила очі, але потім подумала: «Це що ж, вона все життя командуватиме мною? І в усі справи буде лізти? Я не згодна!”.
І раптом звідкись сама собою з’явилася хоробрість, і гордо випроставшись, вона сміливо подивилася в очі свекрусі і заявила: «Не подобається, мамо, то періть самі! Тільки манікюр не пошкодьте. І взагалі, я ваші претензії терпіти більше не маю наміру. Сама знаю, що і як у господарстві робити». Люда чекала будь-якої реакції, але не такої. Свекруха раптом подивилася на неї з теплом і голосно засміялася: «Ага, то ти нормальна! І в міру зубаста, та й не дурненька начебто. А то я думаю, що за сіру миш мій син у будинок притягнув».
Свекруха дофарбувала нігті, закрила флакон із лаком і продовжила: «Ну тоді будеш працювати керівником в моєму новому магазині, за два тижні якраз відкривається. І зарплату хорошу дам, і премії будуть. Тож на власне житло через пару років заробите. Та й на решту теж. Молодець, пройшла перевірку». Люда, здивована останньою фразою, зухвало подивилася на жінку і запитала: «Якби не пройшла, то що?». Свекруха впевнено посміхнулася і спокійно відповіла: «Ну тоді я зробила б усе, щоб Денис з тобою розлучився. А так вважай, що ти дві співбесіди зараз успішно пройшла і на посаду керівника магазину, і на посаду дружини».