Дмитро стояв посеред величезного магазину іграшок, роздумуючи дивлячись кудись у далечінь. Сьогодні день народження його єдиного та дуже улюбленого сина. Цьому веселому хлопчику виповнюється аж п’ять років! А здавалося б, що тільки вчора забирав його з пологового будинку, міняв підгузки й вчив ходити! Як швидко він росте, і як рідко вони бачаться! Але колишня дружина не давала їм бачитися занадто часто, зазвичай зустрічалися вони лише у свята.

Чоловік мав вибрати хлопцеві подарунок. На хвилину він задумався про те, чим же захоплюється зараз його син Сашко. Раніше, ще до розлучення з Ольгою, він вчив малюка грати у футбол, потім кататися на велосипеді та роликах. Зараз син, за словами колишньої дружини, зовсім не захоплюється спортом.

“Та-а-ак, спортивний відділ скасовується”, – подумав Діма і рушив далі по відділах магазину, проходячи повз величезних плюшевих ведмедів і вітрин з ляльками.
“Вам допомогти?” – Запитала дівчина-консультант.
«Ні, дякую, я поки що сам» – відповів Діма. Йому не хотілося дурних порад. Він і сам може купити дитині подарунок, хоча раніше купівлею іграшок завжди займалася дружина. Йому весь час було ніколи, робота забирала майже весь час. Як же тепер він шкодує про це!

Тут його увага впала на коробку з роботом.
А що він робить? Які у нього функції? – Запитав Діма у тієї ж дівчини, від допомоги якої відмовився три хвилини тому.
«Це робот-поліцейський. Ось у нього в комплекті є пульт керування. Робот може пересуватись, у нього світяться деякі деталі, а ще є функція запису голосу» – відповіла дівчина.
“Беру!” – без сумніву заявив «недільний» тато.
Розрахувавшись за покупку і вийшовши з магазину, Дмитро одразу попрямував додому до сина. Підводячись, він згадував, як вони втрьох добре жили. «От повернути б час» – подумалося йому.

Підійшовши до дверей, Діма подзвонив у дзвінок двічі. Двері відчинила Оля. На подив, на її обличчі не було навіть натяку на невдоволення. “Тато!” – вибіг із кімнати радісний Сашка. «Сашка, синку!» – Діма міцно обійняв сина і покружляв у повітрі. “Ну, тримай подарунок!” – З цими словами він вручив синові коробку з роботом.

Коли син її відкрив та ввімкнув робота, тато пояснив на які кнопки й для чого треба натискати. Сашко натиснув кнопку прослуховування запису. Робот сказав татовим голосом: «З днем ​​народження, синку! Я тебе дуже люблю! Будь молодцем!»

Сашка дуже зрадів, а Ольга була приємно вражена таким подарунком батька синові. Вона трохи забарилася і сказала, що поспіхом свій подарунок забула у бабусі. Сашко не засмутився, але сказав: «Мамо, я на тебе не серджусь за це! Але ж тоді з тебе інший подарунок! Нехай тато приходить частіше! Ну, будь ласка!” Ольга посміхнулася й сказала: «Ну ти хитрий, Саша!», а згодом погодилася. “Уррра!” – пролунав радісний вигук хлопця.