– Синку, ну раз так не хочете, то інакше давайте – Наталку пропишемо, але нехай за оренду тоді платить свою половину. Ми квартиру взагалі то тобі дарували
На весіллі молодим “подарували” квартиру. Ну тобто вони там і до весілля жили пару місяців, але тепер оголосили перед усіма родичами – квартира сина.
Свекруха та невістка після весілля зіткнулися з непорозумінням – начебто квартиру подарували, а переоформляти не поспішають. Та що там оформляти – навіть прописатися невістці не дозволяють.
– Ольга Федорівна, ви ж нашу ситуацію знаєте – матері потрібно, щоб я виписалася, тоді вона пільги отримуватиме. Та й навіщо мені сільська прописка іншої області. Не можу ж я щоразу з якихось питань їздити до себе в область.
Ольга Федорівна щоразу ухильно уникала відповіді – “Нема чого, і так непогано” та інше.
Сама ж хотіла перестрахуватися – мало що, навіщо їй її прописувати? Спробуй потім випиши … Та й тим більше – квартира потребує ремонту, нехай хоч копієчку додасть зі свого боку. А то приїхала на все готове. Обговорили із чоловіком, той запропонував зробити капітальний ремонт.
Робити так робити ґрунтовно. Що там толку від шпалер – двері поміняти, сантехніка вже стара, підлогу перебрати до пуття довести. І ще багато чого. Нарахували непогану суму. Виставили умови невістці:
– Наталко, з нас квартира, як і домовлялися. Подарунок дорогий, сама розумієш. – почали свекри, – а ремонту там немає. Ми тут ось порахували, шпалерами не обійтися звичайно, міняти треба багато. Ну так це для вас самих, адже вам тут жити!
Наталка глянула на папірець з розрахунками з будматеріалів від свекрух.
– Та що ви, Ольго Федорівно. В мене немає таких грошей! У батьків теж.
“Та й навіщо їм давати на ремонт чужої квартири, якщо навіть прописати не хочуть” – слідом подумала вона.
– Ну, знаєш, у нас теж грошей немає на ремонти. Назбирайте і зробіть, тоді пропишемо. – образилася свекруха, – вам намагаємося, як краще! Навіть на робочих зможете заощадити, свекор вам все зробить! Не безплатно звичайно, але дешевше та якісніше, ніж інші.
Наталка сказала, що подумає.
Увечері вона передала папірець чоловікові, який одразу зателефонував матері:
– Ви що, зовсім? Що за такий подарунок? Сказали б на весіллі, що ви просто пускаєте пожити безплатно – ось який насправді подарунок!
Свекруха обурюється: подарували квартиру з кращих міркувань, ремонт вони для себе зробили б, ще й на робітниках би заощадили. А так виходить, що привів у будинок дівчину – одразу пропиши, а вона ні копійки й не вкладе, навіть заради свого комфорту! Все одно вони потім продали. Та й взагалі, живуть разом недовго, мало що…
Наталка ремонт у чужій квартирі робити не збирається, з таким настроєм свекрухи. Сьогодні квартиру подарували, а завтра знову виставлять якісь умови. Що за недовіра до неї? Адже ремонт недешевий.
– Синку, ну раз так не хочете, то інакше давайте – Наталку пропишемо, але нехай за оренду тоді платить свою половину. Ми квартиру взагалі то тобі дарували.
Діти вирішили повернути такий подарунок батькам. На подаровані гроші з весілля наскребли на внесок та купили однокімнатну квартиру в іпотеку. Де Наталка та її чоловік стали повноправними власниками та вдвох приймали рішення, не залежавши від бажань та настрою свекрух.
Ольга Федорівна не засмутилася – навпаки, вона тепер гордо розповідає, що син сам купив собі квартиру власним коштом. А сама свекруха почала здавати раніше “подаровану” квартиру, отримані гроші відкладала. На подарунки онукам.