Чи погано знайомитись в інтернеті?

Будь-яка жінка, хоч би яка емансипована вона не була, завжди мріятиме про місце, яке вона зможе назвати своїм будинком. Це може бути квартира для одиначки з парою-трійкою кішок і одинокими вечорами, а може й з класичним індивідом чоловічої статі.

В дев’ятнадцять Тані теж хотілося мати будинок. Причому саме у другому варіанті: із чоловіком у комплекті. Тоді, маленька наївна дівчинка, наслухавшись страшних історій про знайомства в інтернеті, майже не бувала у соц. мережах, воліючи проводити час на численних студентських тусовках. Тоді ж вона й зустріла найбільше розчарування свого життя: свого першого хлопця. Він не довго пробув дійсно її хлопцем, років зо два приблизно. Але добряче витягнувши з неї все, що міг, включно з бажанням жити, в один жахливий, як їй здалося, день він просто зник. Перестав відповідати на дзвінки, смс, друзі також не знали, де він і що з ним. Тільки коли Таня зв’язалася з його матір’ю, то дізналася, що виявляється він одружився, а їй сказати було просто слабо.

До чого тут інтернет? При тому, що від розпачу, Таня зареєструвалася на сайті знайомств. Нічого особливого не чекала: так би мовити, вже на своєму досвіді знала про мужиків-козлів. Але, як не дивно, жодного разу не зустрічалися їй ті чоловіки, про яких неодноразово писали численні жертви таких сайтів. Хлопці спокійно писали, деякі – дзвонили, з парою-трійкою зустрілися і сходили в кіно. Ніхто з них не пропонував «усамітнитися» на першому ж побаченні, не дозволяв собі надто багато. Щоправда, саме із сайтом знайомств і не склалося, свого чоловіка Таня знайшла у соц. мережі, в одній тематичній групі. Тепер будинок, поки що знімний, все більше перетворюється на затишне гніздечко, поки що з кішкою замість дитини.

Мораль проста: не треба боятися знайомств в Інтернеті. У наш вік високих технологій люди все більше проводять у всесвітній павутині, і багато, навіть дуже багато, знайшли половинку на сайті знайомств. Справжнє життя, як свідчить досвід, не вбереже від підвиду чоловіків, іменованих «козлами».