– Яно, – звернулася Алла до молодшої сестри брата – ось дивлюся, як ти живеш, навіщо тобі ця велика квартира? Живеш сама, місця тобі багато не треба. Не хочеш переселитися в нашу квартиру, а ми до твоєї трикімнатної. Мені ж народжувати скоро, ну сама подумай – яке в однокімнатній втрьох з дитиною жити?!

Старшому братові Яни, коли він виріс, батьки виділили однокімнатну квартиру. Стас жив у ній один недовго – привів дівчину Катю. Розумниця, красуня, усі родичі схвалили вибір сина. Через рік Катя отримала у спадок двокімнатну квартиру та молоді перебралися жити туди, а однокімнатну вирішили здавати.

За кілька років молодшій дочці батьки подарували на повноліття трикімнатну квартиру. Дочка була щасливою. Жила одна, старанно вчилася, підробляла.

Тут рідні дізналися новину – Стас повертається до своєї однокімнатної квартири, бо вони з Катею розлучилися. Батьки дізналися причину практично одразу – в Стаса з’явилася коханка.

Її звали Алла. Дівчина із багатодітної сім’ї, де всі дітки були від різних батьків. Жила раніше у селищі, після школи підробляла у місцевому магазині. Як вони зі Стасом познайомилися у місті – не ясно.

Ясно було одне – Алла була вагітна.

Батьки поставилися до нової дівчини Стаса зі зневагою – Алла була не вихована, поводилася зухвало, швиденько освоїла нову територію у вигляді квартири Стаса.

Час йшов. Мати Стаса кілька разів була в гостях у молодих – дівчина не вирізнялася любові до роботи та доглядом за оселею. Новий диван, який батьки їм купили – був у плямах. Порожні пляшки з-під соків та води, коробки від піци, ролів – лежали на столі й чекали свого часу. Про стан і чистоту сантехніки й говорити не було чого – з моменту в’їзду у квартиру ніхто нічого не мив.

Живуть як хочуть – це їхня справа, їхнє житло. Але тут Алла заговорила про несправедливість.

– Яно, – звернулася Алла до молодшої сестри брата – ось дивлюся, як ти живеш, навіщо тобі ця велика квартира? Живеш сама, місця тобі багато не треба. Не хочеш переселитися в нашу квартиру, а ми до твоєї трикімнатної. Мені ж народжувати скоро, ну сама подумай – яке в однокімнатній втрьох з дитиною жити?!

– Алла, це моя квартира, ремонт я тут сама робила, все для себе, як мені зручно. До роботи близько, парк поряд. Вибач, але я в однокімнатну не збираюся – адже в майбутньому теж буде сім’я, навіщо міняти туди-сюди.- Відповіла ввічливо Яна, а в очах читалося обурення від нахабства невістки.

– Ну давай тоді ми до тебе переїдемо, а однокімнатну здаватимемо – доходи навпіл.

– Щоб я за вами ходила забиралася вечорами після роботи?! Ні, дякую. Якось самі давайте! – не витримала Яна.

Невістка відразу передала розмову своєму Стасові, все в фарбах, як годиться. Мовляв, сестра егоїстка, тебе не поважає, нас ображає, увійти у становище та ділитися не хоче. Та й взагалі, з чого це їй дали трійку, а йому, сімейному чоловіку, лише однокімнатну.
Стас зайнявши позицію Алли, почав висловлювати претензії – спочатку сестрі, потім і батькам.

Батьки чудово розуміли Яну, тому були повністю на її боці. Можливо, була б у Стаса інша дівчина, то ще б подумали про розширення для сина. Але не для Алли. Та й палац перетворить на суцільний смітник. Та й син повинен сам заробляти для своєї сім’ї, адже старт був даний.

Стас же звинувачує батьків у тому, що з ним поступили нечесно давши йому із сестрою різні квартири, хоча в нього вже сім’я і скоро буде дитина.